Інструктажі та бесіди

ІНСТРУКЦІЯ

 з безпеки життєдіяльності учнів під час літніх канікул

1. Загальні положення.

1.1. Інструкція з безпеки учнів під час літніх канікул поширюється на всіх учасників навчально-виховного процесу під час перебування учнів на літніх канікулах.

1.2. Інструкцію розроблено відповідно до «Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу», затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України від 01.08.2001 № 563, «Правил дорожнього руху України», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, «Правил пожежної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України», затверджених Наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління державної пожежної охорони від 30.09.1998 № 348/70.

1.3. Всі учасники навчально-виховного процесу повинні знати правила надання першої (долікарської) допомоги при характерних ушкодженнях, мати необхідні знання і навички користування медикаментами.

 

2. Вимоги безпеки життєдіяльності учнів під час  літніх канікул.

2.1. Вимоги безпеки життєдіяльності учнів перед початком літніх канікул.

2.1.1. Перед початком чітко визначити терміни початку та закінчення канікул.

2.1.2. У разі продовження канікул слід телефонувати в останній день визначених термінів до приймальної навчального закладу для визначення нового терміну канікул.

2.2. Вимоги безпеки життєдіяльності учнів під час літніх канікул.

2.2.1. Під час канікул, перебуваючи на вулиці й ставши учасником дорожньо-транспортного руху, чітко виконувати правила дорожнього руху:

·         · рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках, притримуючись правого боку;

·         · за межами населених пунктів, рухаючись узбіччям чи краєм проїжджої частини, йти назустріч руху транспортних засобів;

·         · переходити проїжджу частину тільки по пішохідних переходах, зокрема підземних і наземних, а у разі їх відсутності – на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч;

·         · у місцях із регульованим рухом керуватися тільки сигналами регулювальника чи світлофора;

·         · виходити на проїжджу частину з-за транспортних засобів упевнившись, що не наближаються інші транспортні засоби;

·         · чекати на транспортний засіб тільки на посадкових майданчиках (зупинках), тротуарах, узбіччях, не створюючи перешкод для дорожнього руху;

·         · на трамвайних зупинках, не обладнаних посадковими майданчиками, можна виходити на проїжджу частину лише з боку дверей і тільки після зупинки транспортного засобу;

·         · у разі наближення транспортного засобу з увімкненим проблисковим маячком червоного або синього кольору, чи спеціальним звуковим сигналом, треба утриматися від переходу проїжджої частини або негайно залишити її;

·         · категорично заборонено вибігати на проїжджу частину, влаштовувати на ній або поблизу неї ігри, переходити проїжджу частину поза пішохідним переходом, або невстановлених місцями;

·         · по проїжджій дорозі рухатися на велосипеді можна тільки дітям, які досягай 16-ти років; мопеди й велосипеди повинні бути обладнанні звуковим сигналом та світлоповертачами: попереду – білого кольору, по боках – оранжевого, позаду – червоного; на голові у водія має бути захисний шолом; слід чітко дотримуватися правил дорожнього руху;

·         · водіям мопедів і велосипедів заборонено: керувати транспортом із несправним гальмом, звуковим сигналом, у темну пору доби; рухатися по автомагістралях, якщо є поряд велосипедна доріжка; рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках; їздити не тримаючись за кермо та знімати ноги з педалей; перевозити пасажирів; буксирувати інші транспортні засоби;

·         · для катання на інших засобах (скейтборд, самокат, ролики тощо)· слід обирати місце на дитячих майданчиках та ін., на проїжджу частину виїжджати заборонено;

·         · учні повинні виконувати зазначені правила, а також інші Правила дорожнього руху України, знання про які були отримані на уроках основ здоров’я, виховних годинах, інших навчальних спеціалізованих установах, предметних уроках;

·         · перебувати поблизу залізничних колій дітям без супроводу дорослих заборонено;

·         · учні, користуючись транспортним засобом, повинні сидіти або стояти тільки в призначених для цього місцях, тримаючись за поручень або інше пристосування.

2.2.2. Підчас канікул, перебуваючи вдома, на вулиці, в спеціалізованих установах, транспорті, учні повинні чітко виконувати правила пожежної безпеки:

·         · заборонено брати з собою вогненебезпечні предмети, що можуть спричинити пожежу (запальнички, сірники, петарди, бенгальські вогні, феєрверки, цигарки, легкозаймисті речовини, вогнезаймисту рідину тощо);

·         · користуватися газовою плитою вдома можна тільки із спеціалізованим електричним приладом для вмикання і під наглядом дорослих;

·         · заборонено використовувати віконниці на вікна для затемнення приміщень і застосовувати горючі матеріали; зберігати бензин, газ та інші легкозаймисті горючі рідини, приносити їх до приміщення; застосовувати предмети оформлення приміщень, декорації та сценічне обладнання, виготовлене з горючих синтетичних матеріалів, штучних тканин і волокон (пінопласту, поролону, полівінілу тощо); застосовувати відкритий вогонь (факели, свічки, феєрверки, бенгальські вогні тощо), хлопушки, дугові прожектори; влаштовувати світлові ефекти із застосуванням хімічних та інших речовин, що можуть викликати загоряння; встановлювати стільці, крісла тощо, конструкції, виготовлені з пластмас і легкозаймистих матеріалів, а також захаращувати предметами проходи та аварійні виходи;

·         · у жодному разі не брати на вулиці чи в іншому місці незнайомі, чужі предмети, зокрема побутову техніку, не вмикати їх у розетку вдома чи в інших установах – це може призвести до вибуху та надзвичайної ситуації;

·         · не наближатися до електроприладів, музичної апаратури, що живляться струмом. Користуватися електроприладами тільки сухими руками і в присутності батьків. У разі виявлення обірваних проводів, неізольованої проводки, іскріння проводки, слід негайно повідомити дорослих;

·         · не скупчуватися біля проходів у громадських установах, біля входів та виходів, у приміщеннях вестибюлю;

·         · під час участі в масових заходах не кричати, не свистіти, не бігати, не стрибати, не створювати травмонебезпечних ситуацій у приміщенні, виконувати правила пожежної безпеки;

·         · у разі пожежної небезпеки (наявності вогню, іскріння, диму) слід

·         · негайно вийти на повітря (за двері, балкон) та кликати на допомогу. Ви службу пожежної охорони за номером 101, назвавши своє ім’я, прізвище, коротко описавши ситуацію: наявність вогню, диму, кількість людей у приміщенні, залишити номер свого телефону;

·         · при появі запаху газу в квартирі, приміщенні у жодному разі не вмикати електроприлади, не користуватися стаціонарним чи мобільним телефоном, відчинити вікна, двері, перевірити приміщення, вимкнути газову плиту, якщо вона була ввімкнена, й вийти з приміщення; покликати на допомогу дорослих, негайно повідомити в газову службу за номером 104 чи 101 пожежну охорону – 101; назвавши своє ім’я, прізвище, коротко описавши ситуацію й залишивши номер свого телефону.

2.2.3. Під час канікул, перебуваючи вдома, на вулиці, в спеціалізованих установах, громадських місцях, приміщеннях, транспорті тощо учні повинні чітко виконувати правила з попередження нещасних випадків, травмування, отруєння тощо:

·         · під час канікул заборонено перебувати біля водойм без супроводу дорослих для запобігання утоплення дітей. Відпочиваючи у прибережній зоні, слід виконувати правила безпечної поведінки на воді: не запливати за огороджу вальні буї, не підпливати до моторних човнів, вітрильників, веслових човнів та інших плавзасобів; на залізати на технічні та попереджувальні знаки, буї та інші предмети; не використовувати

·         · рятувальні засоби і спорядження не за призначенням; не стрибати у воду зі споруд, не пристосованих для цього, й у місцях, де невідомі глибина та стан дна; не організовувати у воді ігри, пов’язані з пірнанням і захопленням тих, хто купається; не стрибати у воду з човнів, катерів, вітрильників та інших плавзасобів; не використовувати для плавання дошки, камери від волейбольних м’ячів, рятувальні круги, надувні матраци (особливо у штормову погоду); не купатися біля причалів та у вечірній час, особливо після заходу сонця; не стрибати у воду в незнайомих місцях; не купатися біля обривів, зарослих рослинністю берегів; не засмічувати воду та узбережжя, не залишати та не кидати сміття. Заборонене купання у затоплених кар’єрах, каналах, озерах, пожежних водоймах, ставках, морських акваторіях та інших водоймах, що не мають обладнаних пляжів сезонними рятувальними постами, не зареєстровані місцевою владою як місця масового відпочинку. Під час купання не слід робити зайвих рухів, не пірнати, не треба тримати свої м’язи в постійній напрузі, не порушувати ритму дихання, не перевтомлювати себе, не брати участі у великих запливах без необхідних тренувань та дозволу лікаря. Не можна заходити у воду спітнілим або після прийому сонячних ванн, жвавих ігор. Як тільки ви починаєте замерзати, треба негайно вийти з води, енергійно розтертися рушником і швидко одягтися. Категорично заборонено заходити у воду, якщо ви погано почуваєтеся;

·         · категорично заборонено перебувати біля будівельних майданчиків, кар’єрів, закинутих будівель для запобігання обрушень будівельних матеріалів й попередження травм та загибелі дітей;

·         · категорично заборонено вживати алкоголь, наркотичні засоби, тютюнові вироби, стимулятори;

·         · уникати вживання в їжу грибів;

·         · категорично заборонено брати в руки, нюхати, їсти незнайомі дикі рослини чи паростки квітів, кущів, дерев, що може призвести до отруєння;

·         · пересуватися слід обережно, спокійно. Беручи участь в іграх, не створювати хаотичного руху, не штовхатися, не кричати. На вулиці бути обережним, дивитися під ноги, щоб не впасти в яму чи відкритий каналізаційний люк;

·         · не підходити на вулиці до обірваних, обвислих проводів, або проводів, які стирчать, а особливо, якщо від них іде гудіння – дані проводи можуть бути ще підживлені електрострумом;

·         · не підходити до щитових, не залазити на стовпи з високовольтними проводами – можна отримати удар електрострумом від високовольтних живлень на відстані 5 м;

·         · бути обережним на дитячих майданчиках, у парках відпочинку: спочатку переконатися, що гойдалки, атракціони, турніки та інші прилади справні, сильно не розгойдуватися й не розгойдувати інших, щоб не призвести до падіння чи іншого травмування;

·         · не виходити на дах багатоповерхівки для попередження падіння дітей із висоти;

·         · не підходити До відчинених вікон, мити вікна тільки в присутності дорослих, не нахилятися на перила, парапети сходинок для запобігання падіння дітей із висоти;

·         · не спускатися у підвали будинків чи інші підземні ходи, катакомби, бомбосховища – там може бути отруйний газ;

·         · не вступати в контакт із незнайомими тваринами для запобігання отримання укусів від хворих на сказ тварин;

·         · застосовувати всі знання й правила, отримані на уроках основ здоров’я, виховних годинах, навчальних уроках.

2.2.4. Під час канікул учні повинні виконувати правила безпеки життєдіяльності під час самостійного перебування вдома, на вулиці, у громадських місцях, у друзів, на молодіжних дискотеках, у замкнутому просторі з чужими людьми, правила попередження правопорушень та насильства над дітьми:

·         · не розмовляти й не вступати в контакт із незнайомцями, зокрема не передавати їм цінні речі, ключі від дому, навіть якщо вони назвалися представниками міліції. Слід одразу кликати на допомогу й швидко йти до людей;

·         · не підходити до автомобілів із незнайомцями, навіть якщо вони

·         · запитують дорогу. Скажіть, що не знаєте, і швидко йдіть геть;

·         · перебувати без супроводу дорослих на вулиці дітям до 10-ти років можна до 20 год, до 14-ти років – до 21 год, до 18-ти років – до 22 год. У темну пору сезону – до настання темряви;

·         · діти мають право не відчиняти двері дому навіть представникам правоохоронних органів. Якщо незнайомець запитує, чи скоро прийдуть батьки, повідомте, що скоро – вони у сусідів, а в цей час зателефонуйте батькам і двері незнайомцям не відчиняйте;

·         · бути подалі від тих, хто влаштовує бійки, не брати участі в суперечках дорослих і не провокувати словами чи діями агресивну поведінку, що може призвести до бійки або травми; у стосунках із оточуючими керуйтеся толерантними відносинами;

·         · не заходити в під’їзд, ліфт із незнайомими людьми; одразу кликати на допомогу, якщо незнайомець провокує якісь дії щодо вас. Бути уважнішими, оглядатися й перевіряти, чи не слідує за вами хтось під час проходу провулків, підземних переходів між домами й тунелями. Якщо за вами хтось іде, зупинитися й відійти у сторону, щоб потенційний переслідувач пройшов повз вас;

·         · під час перебування на дискотеці, треба завчасно попередити батьків, щоб зустріли вас після заходу; слід керуватися загальними правилами етикету й нормами поведінки, не провокувати оточуючих на агресивну поведінку діями і словами.

·         · У разі небезпечної ситуації звертатися до служби охорони закладу, викликати міліцію за номером 102, зателефонувати батькам;

·         · не вчиняти дії, що можуть призвести до правопорушень. Неповнолітніми у кримінальному праві вважаються особи віком до 18-ти років. За злочини, вчинені після настання 14-річного віку, неповнолітні підлягають кримінальній відповідальності; позбавлення волі неповнолітньому може бути призначення строком до 10-ти років; найбільш суворим примусовим заходом виховного характеру с направлення до спеціальних навчально-виховних установ, що здійснюється примусово, незалежно від бажання неповнолітнього чи його батьків;

·         · батьки неповнолітніх, які не займаються вихованням своїх дітей, підлягають адміністративному штрафу в розмірах, передбачених відповідною статтею Карного кодексу України;

·         · всеукраїнські гарячі лінії підтримки дітей та молоді України: Всеукраїнська лінія «Телефон довіри» – 800-500-21-80; національна гаряча лінія з питань попередження насильства над дітьми та захисту прав дітей – 500-500-33-50 (у межах України дзвінки безкоштовні).

2.2.5. Під час канікул учні повинні виконувати правила запобігання захворювань на грип, інфекційні й кишкові захворювання, педикульоз тощо:

·         · при нездужанні не виходити з дому, щоб не заражати інших людей, і викликати лікаря;

·         · хворому виділити окреме ліжко, посуд, білизну;

·         · приміщення постійно провітрювати;

·         · у разі контакту із хворим одягати марлеву маску;

·         · хворому слід дотримуватися постільного режиму;

·         · вживати заходів профілактики: їсти мед, малину, цибулю, часник; чітко виконувати рекомендації лікаря;

·         · постійно мити руки з милом перед їжею;

·         · не їсти брудних овочів та фруктів, ретельно їх мити й ошпарювати;

·         · для запобігання захворювання на педикульоз, регулярно мити голову; довге волосся у дівчат має бути зібране у зачіску, не користуватися засобами особистої гігієни (гребінцем) інших осіб, а також не передавати свої засоби гігієни іншим. Не міряти й не носити чужого одягу, головних уборів, а також не передавати свого одягу іншим;

·         · не вживати самостійно медичних препаратів, не рекомендованих лікарем;

·         · якщо ви погано почуваєтеся, а дорослих немає поряд, слід викликати швидку медичну допомогу за номером 103, описавши свій стан, назвавши номер свого телефону, домашню адресу, прізвище, ім’я, а також зателефонувати батькам.

3. Вимоги безпеки життєдіяльності учнів при виникненні надзвичайної або аварійної ситуації.

3.1. Не панікувати, не кричати, не метушитися, а чітко і спокійно виконувати вказівки дорослих, які перебувають поряд.

3.2. Слід зателефонувати батькам, коротко описати ситуацію, повідомити про місце свого перебування.

3.3. Якщо ситуація вийшла з-під контролю дорослих, потрібно зателефонувати до служб екстреної допомоги за телефонами:

101– пожежна охорона;

102 – міліція;

103 – швидка медична допомога;

104– газова служба;

коротко описати ситуацію, назвати адресу, де сталася надзвичайна ситуація, а також своє прізвище, ім’я, номер свого телефону.

3.4. У разі можливості слід залишити територію аварійної небезпеки.

 

ПАМ’ЯТКА ЩОДО ПРОФІЛАКТИКИ ХАРЧОВИХ ОТРУЄНЬ

З метою профілактики гострих кишкових інфекційних захворювань та харчових отруєнь рекомендовано:

• НЕ купувати продукти харчування на стихійних ринках або з рук у приватних осіб. Купуючи будь-які харчові продукти у торговельній мережі споживач має право вимагати у продавця документи, що підтверджують якість та безпеку продукції.

• НЕ вживати продуктів і напоїв при найменшій підозрі щодо їх якості та з простроченими термінами споживання. Зберігати продукти харчування тільки у спосіб зазначений на упаковці та у встановлений термін.

• НЕ вживати незнайомі та підозрілі гриби, ягоди, трави та інші рослини.

• Приготовлені страви бажано вживати відразу, а у випадку їх повторного споживання вони мають піддаватись вторинній термічній обробці.

• Зберігати виготовлені страви без холоду не більше 2 годин.

• НЕ брати у дорогу продукти, що швидко псуються (ковбасні, молочні, кулінарні, кондитерські вироби або інші продукти, які потребують охолодженого зберігання).

 • НЕ виготовляти багатокомпонентні страви, що не вимагають термічної обробки (паштети, м’ясні салати тощо) у непристосованих умовах.

• При споживанні овочів, фруктів та ягід їх необхідно ретельно помити питною водою.

 • НЕ використовувати для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з річок, озер, колодязів, підземних джерел тощо.

• Для пиття і приготування їжі використовувати воду тільки з централізованих джерел водопостачання або питну бутильовану.

• При неорганізованому відпочинку (туристичні мандрівки, екстремальний туризм тощо) для миття посуду і рук вода має бути профільтрована і прокип’ячена. Для пиття та приготування їжі необхідно мати з собою запас питної води.

• Перед приготуванням їжі та перед її вживанням необхідно завжди мити руки з милом.

• Обов’язково мити руки після відвідування туалетів.

 • При відпочинку з дітьми батьки повинні ознайомити дітей з правилами харчування та правилами дотримання особистої гігієни. Дорослим необхідно ретельно слідкувати за тим, щоб діти не споживали незнайомі ягоди та продукти.

• Для купання та відпочинку слід користуватися лише офіційно дозволеними пляжами.

• У випадку виявлення перших ознак кишкового захворювання необхідно терміново звернутись до найближчої лікувальної установи. Самолікування небезпечне! При груповому відпочинку хворого бажано тимчасово (до прибуття лікаря) ізолювати від решти колективу.

• При тяжкому стані хворого треба негайно викликати невідкладну медичну допомогу.

ПАМ'ЯТАЙТЕ! Тільки чітке дотримання гігієнічних правил та вимог дасть можливість уникнути харчового отруєння та зараження кишковими інфекціями.

Щоб не отруїтися дикорослими грибами

Найкраще відмовтеся від споживання дикорослих грибів, як від продукту взагалі, а споживайте штучно вирощені печериці, гливи, купуючи їх в магазинах. Не купуйте гриби на стихійних ринках чи у продавців на автошляхах. Безпечніше купувати гриби на стаціонарних ринках, де вони проходять відповідний контроль.

 Якщо все ж відправились до лісу збирати гриби, то обов'язково врахуйте таке:

- ніколи не кладіть у кошик грибів, яких не знаєте; остерігайтеся пластинчатих грибів;

 - не збирайте старих, перезрілих або дуже молодих грибів, у яких нечітко виражені морфологічні ознаки, а також тих, що ростуть поблизу швидкісних трас чи на радіаційно забруднених територіях;

 - під час посухи грибів краще не брати взагалі. У спекотну погоду змінюється обмін речовин в організмі гриба, він втрачає воду, накопичує токсини;

 - уважно перевірте зібрані гриби перед тим, як починати готувати страву або робити заготівлі.

 - не вживайте сирих грибів. Відібрані гриби спочатку промийте та відваріть декілька разів у підсоленій воді (не менше трьох раз) протягом 30 хвилин. Готові страви з грибів зберігайте на холоді в емальованому посуді, але не більше доби.

-гриби - не дитяча їжа, тому не давайте грибних страв малолітнім дітям. Не можна вживати грибів вагітним та жінкам, що годують груддю.

- ніколи не застосовуйте „домашніх" методів визначення отруйності грибів з використанням цибулини або срібних ложок - вони помилкові. Срібло темніє від взаємодії з амінокислотами, які є й у їстівних, і в отруйних грибах, а колір цибулі змінюється під впливом ферменту тирозинази, який також міститься в усіх грибах.

Якщо після споживання грибів почуваєтесь погано чи помітили нездорові ознаки у своїх близьких (нудота, блювота, головний біль, галюцинації, біль у животі):

- Негайно викликайте "швидку допомогу". До її приїзду промийте шлунок 1-2 л розчину марганцівки або сольового розчину, можна зробити очисну клізму. Пийте багато рідини.

- Навіть при полегшенні стану обов'язково зверніться до найближчої лікувальної установи.

 - Недоїдених грибів не викидайте. Їх аналіз допоможе лікарям швидше визначити вид отрути, яка потрапила в організм.

Не займайтеся самолікуванням! Бо чим більше токсинів потрапить у кров, тим важчим буде перебіг отруєння.

Пам’ятка щодо профілактики ботулізму

 Ботулізм - гостра токсикоінфекція, викликана паличкою Clostridium botulinum і її токсином, що міститься в неправильно приготовлених і збережених консервах. Захворювання реєструється повсюдно, окрім районів вічної мерзлоти. Присутність ботулотоксину в харчових продуктах не змінює їх органолептичних властивостей. Збудники ботулізму широко поширені в природі. Вегетативні форми і спори виявляються в кишечнику різних домашніх і особливо диких тварин, водоплавних птахів, риб. Потрапляючи у зовнішнє середовище (ґрунт, мул озер і річок), спори довгостроково зберігаються і накопичуються. Практично всі харчові продукти, забруднені ґрунтом або вмістом кишечника тварин, птахів, риб можуть містити спори або вегетативні форми збудників ботулізму. Проте захворювання може виникнути тільки при вживанні тих, які зберігалися при анаеробних або близьких до анаеробних умовах без попередньої достатньої термічної обробки. Це можуть бути консерви, особливо домашнього приготування, копчені, в'ялені м'ясні та рибні вироби, а також інші продукти, в яких є умови для розвитку вегетативних форм збудників та токсиноутворення. Найчастіше реєструються захворювання, пов'язані з вживанням грибів домашнього консервування, копченої або в'яленої риби, м'ясних і ковбасних виробів, бобових консервів. Ці продукти частіше викликають групові, «сімейні» спалахи захворювань. Якщо інфікований продукт твердофазний (ковбаса, копчене м'ясо, риба), то в ньому можлива, так звана, «гніздова» інфікованість збудниками ботулізму і утворення токсинів. Тому зустрічаються випадки захворювання на ботулізм, коли не всі особи, які вживали один продукт, хворіють. У даний час переважають захворювання, викликані отруєннями токсинами А, В або Е. Таким чином, основним шляхом передачі захворювання є харчовий, обумовлений вживанням консервованих у домашніх умовах продуктів харчування. У питаннях профілактики ботулізму основним є дотримання чистоти сировини. Тому чим чистіше відмито городину перед консервуванням, чим ретельніше промита риба перед засолом, тем менше ймовірність потрапляння до продукту збудника ботулізму. Рибу перед засолом у домашніх умовах необхідно звільнити від нутрощів, ретельно промити зовнішню й внутрішню поверхні. Гриби складно повністю звільнити від мікрочастинок ґрунту, тому не рекомендується консервувати їх у герметично закритих банках у домашніх умовах. При домашньому консервуванні, особливо овочів, що містять мало природної кислоти, необхідно додавати за рецептурою оцтову, лимонну кислоти, тому що збудник ботулізму не любить кисле середовище. Важливо добре стерилізувати банки й кришки безпосередньо перед закладкою в них продуктів. При консервуванні в домашніх умовах, особливо м'ясних і рибних продуктів, необхідно проводити тиндалізацію (протягом двох діб прогрівати при температурі 100°С 5 хвилин для переходу спор у вегетативну форму), після чого простерилізувати консерви при температурі 100°С - не менше 40 - 60 хвилин з подальшою їх герметичною упаковкою. Найменше здуття кришки — причина для категоричної відмови від уживання в їжу вмісту даної банки. Також необхідно категорично виключити придбання виготовлених у домашніх умовах консервів, в’яленої, копченої, солоної риби й інших продуктів харчування в місцях несанкціонованої торгівлі у приватних осіб. У випадку появи симптомів захворювання слід негайно звернутися до лікаря. З метою попередження харчових отруєнь необхідно дотримуватись наступних рекомендацій: - не брати в дорогу та на відпочинок продукти, що швидко псуються; - швидкопсуючі продукти зберігати тільки в холодильнику та обов’язково дотримуватись термінів їх реалізації; - ретельно проварювати, тушкувати і просмажувати харчові продукти, особливо консервовані, безпосередньо перед вживанням. Залишки їжі на наступний день перед вживанням обов’язково прокип’ятити чи протушкувати; - сирі і варені продукти при приготуванні їжі обробляти окремим розроблювальним інвентарем (ножі, дошки); - захищати харчові продукти і продовольчу сировину від випадкових забруднень, зберігати їх у закритому посуді; - не купувати продукти харчування на стихійних ринках з рук у приватних осіб. У випадку виявлення перших ознак харчового отруєння (слабкість, підвищення температури тіла, нудота, біль в животі, блювання, пронос тощо) не займайтесь самолікуванням, а терміново зверніться до найближчої лікувальної установи за допомогою медпрацівників. Пам’ятайте: хворобу легше попередити, ніж лікувати. Будь-яке отруєння не проходить безслідно. Бережіть своє здоров’я і здоров’я близьких, а особливо дітей. Прислухайтесь до вищевказаних порад.

Як запобігти захворюванню на сальмонельоз

 Сальмонельоз – гостре інфекційне захворювання, збудником якого є патогенні мікроорганізми – сальмонели. Відомо більше 2200 типів сальмонел, із яких близько 100 – патогенні для людини. Сальмонельоз передається фекально-оральним шляхом, переважно харчовим шляхом. Основним джерелом інфекції є сільськогосподарські тварини (велика рогата худоба, свині, качки, гуси, кури), гризуни, а також людина. Факторами розповсюдження сальмонел, як правило, є продукти тваринного походження. Найчастіше захворювання виникає при споживанні інфікованих м’яса і м’ясних продуктів, яєць, особливо коли додаються в різні страви сирими (наприклад, в домашній майонез, соус, крем, пудинг). Інфікування продуктів харчування відбувається при контакті сирих та готових продуктів, під час їх зберігання та транспортування, при використанні спільного кухонного приладдя. Інкубаційний період сальмонельозу може тривати від декількох годин до двох днів. Захворювання починається гостро з підвищення температури і наростання ознак інтоксикації (головний біль, ломота в м’язах, слабкість). Потім у животі виникає біль спастичного характеру з переважною локалізацією у верхніх відділах живота і пупкової області, нудота і часта блювота. Незабаром приєднується діарея, калові маси досить швидко набувають водянистий, пінистий характер, смердючий, іноді відзначається їх зеленуватий відтінок. Після перенесеного сальмонельозу, незалежно від його форми, деякі хворі продовжують виділяти збудника (бактеріоносійство) до місяця. Якщо бактеріоносійство затягується більше трьох місяців, його визнають хронічним. Щоб запобігти захворюванню на сальмонельоз, необхідно виконувати певні правила:

- сирі продукти тваринного походження слід відразу після покупки покласти в холодильник і зберігати їх окремо;

- яйця перед вживанням слід ретельно вимити. Чим свіжіше яйце, тим менше ймовірність розмноження в ньому сальмонел. У прохолодному місці яйця лежать без проблем 8 тижнів. На упаковках яєць стоїть дата фасування, а потрібно орієнтуватися коли яйце було знесене;

- приготовану теплу страву з сирих яєць (наприклад, соус), необхідно вжити в їжу в перші дві години після приготування. А якщо холодну страву (майонез), то зберігати його можна в холоді не більше доби;

- розморожувати кури слід в холодильнику. При приготуванні страв із птиці, не торкайтеся до інших продуктів;

- м’ясо і птицю необхідно добре проварювати або прожарювати невеликими шматками; - страви, до яких додають молоко або яєчний жовток, необхідно додатково проварити;

- для сирих продуктів використовувати окремий посуд та приладдя, після вживання обдавати окропом; - дотримуватись на кухні взірцевої чистоти, своєчасно прибирати сміття, харчові відходи, не допускати появи мух, тарганів і гризунів;

- необхідно дотримуватись правил особистої гігієни, частіше мити руки з милом, особливо, після повернення з вулиці, перед вживанням їжі, після відвідування туалету. Якщо не має умов для миття рук, використовуйте вологі серветки, дезінфікуючі засоби для рук;

- не допускайте змішування свіжо приготовленої страви із її залишками попереднього дня; - не купуйте продукти харчування в місцях стихійної торгівлі;

- під час поїздок не споживайте швидкопсувні продукти: молочні, м'ясні, салати, заправлені сметаною або майонезом, кремові вироби.

 Якщо у Вас або членів Вашої родини все ж таки з’явилися перші симптоми захворювання – підвищення температури тіла, озноб, головний біль та біль у животі, пронос – негайно звертайтесь за медичною допомогою. Пам'ятайте, що захворювання легше попередити, ніж лікувати. Захист Вашого здоров'я у власних руках.

Що необхідно знати про хворобу, викликану вірусом Коксакі

Останні кілька тижнів українці, які відпочивають у Туреччині, активно діляться інформацією про поширення вірусу Коксакі, що супроводжується сильним жаром і висипаннями на тілі. В основному хворіють діти.

Ентеровірусні інфекції, до яких належить і вірус Коксакі, не є новими, їх виявляють в Україні щороку. З різними проявами ентеровірусної інфекції лікарі стикаються доволі часто, тож зможуть швидко поставити точний діагноз.

Коксакі відноситься до ентеровірусів. «Це кишковий» вірус, що активізується влітку, особливо в спеку.

Віруси Коксакі розмножуються в шлунково-кишковому тракті людини і відносяться до групи РНК-вірусів. Вперше їх було виділено з фекалій хворих дітей з синдромом поліомієліту в одному з госпіталів американського міста Коксакі, тому вони отримали таку назву.

Основними джерелами захворювання є хворі та вірусоносії. У зовнішнє середовище вірус Коксакі потрапляє повітряно-крапельним шляхом і з вмістом кишківника. Спалахи захворювання частіше виникають в осінній і літній періоди.

Зазвичай вірус Коксакі привозиться з місць відпочинку. Велике скупчення дітей, відвідування дитячого клубу, купання в басейнах і море сприяють широкому поширенню захворювання. Батьки сприймають прояви захворювання за звичайні перегрів на сонці або застуду, особливо  в разі слабкої симптоматики або безсимптомного протікання хвороби.

Спорадичні випадки захворювання на хворобу Коксакі зустрічається і серед дитячого населення на території України. Вірусом Коксакі найчастіше хворіють діти більш старшого віку або немовлята. Захворювання найчастіше виникає в осінні або літні місяці. Основні механізми передачі вірусів Коксакі — фекально-оральний і контактний (з виділенням носоглотки).

Висока контагіозність вірусу сприяє поширенню захворювань в місцях скупчення дітей (санаторіях, курортах, дошкільних навчальних закладах).

Від моменту зараження до прояву симптомів хвороби проходить від 2 до 10 днів (інкубаційний період в межах 7 днів). Початок хвороби гострий, супроводжується лихоманкою (температура до 390С - 400С), може ускладнюватися головним болем, блювотою. Крім того, спостерігається почервоніння горла, жовтуватий наліт на язиці, збільшення лімфатичних вузлів. Ці симптоми тримаються до 2 днів, після чого на тілі хворого з'являється характерне висипання. Ротова порожнина запалюється покривається пухирями, на тілі також появляється висипка, особливо на сідницях, на ступнях та кистях рук появляються невеликі  червонуваті, плоскі плями або пухирі.

Захворювання ступнів, кистей рук та ротової порожнини не є дуже важким захворюванням, тому більша кількість дітей старшого віку та немовлят одужують без різних ускладнень.

Через стертість симптомів та запізнілої появи пухирців, захворювання вірусом Коксакі часто плутають зі звичайною застудою або ГРВІ, списуючи потім появу висипу на алергічні реакції. Найчастіше батьки дізнаються про те, що дитина перехворіла саме вірусом Коксакі через 3 місяці, коли на руках і ногах починають злазити нігті. Така зміна нігтьових пластинок - ще один симптом Коксакі, хоча і запізнілий.

Вірус Коксакі іноді може призвести до запалення центральної нервової системи, вірусного менінгіту, які проходять самостійно.

При появі симптомів захворювання, особливо якщо в регіоні спостерігається спалах інфекції, не слід приводити дітей до лікувального закладу. Необхідно викликати лікаря додому, щоб уникнути подальшого поширення вірусу.

Особливих заходів по боротьбі з вірусом не розроблено. Вірус Коксакі вкрай заразний, передається повітряно-крапельним шляхом та в результаті попадання в стравохід через забруднені руки і продукти. Під час епідемічного підйому захворюваності сприйнятливість дітей до вірусу вкрай велика, особливо серед дітей, які жодного разу не хворіли. Після перенесеної інфекції імунітет не виробляється, тому заразитися можна повторно. Однак вторинне протікання інфекції переноситься легше.

Величезне значення в профілактиці цього захворювання має виховання гігієнічних навичок у дітей. У якості профілактичного заходу досить дієвим є недопущення відвідування дитиною місць скупчення людей. Краще на деякий час відмовитися від відвідування дитячого садка, культурно-масових заходів, поліклінік. Найважливіше значення має ізоляція хворого на 7-10 днів з моменту появи перших симптомів.

 

Рекомендовані протиепідемічні заходи в організованих дитячих колективах: 

Основними заходами профілактики є санітарно-гігієнічні заходи, посилення контролю за питним режимом і харчуванням.

1. З метою ранньої діагностики і своєчасної ізоляції хворих необхідно проводити щоденні медичні огляди (при прийомі дітей), спостереження за контактами дітьми з оглядом шкіри, слизової зіву, з вимірюванням температури тіла.

2. Забезпечити достатню кількість термометрів і шпателів на кожну дитину групи (класу).

3. При появі перших випадків захворювання протиепідемічні заходи в дитячих колективах проводяться протягом 7 днів.

4. У групу, де було виявлено випадки захворювання, припиняється прийом нових дітей, переведення дітей і персоналу з групи в групу на період спостереження.

5. У випадках масового поширення захворювання слід заборонити проведення масових дитячих заходів;

6. Дезінфекційні заходи в осередках проводяться, як при гепатиті А.

7. Посилюються режими провітрювання і кварцювання в групах.

8. Збільшити перебування дітей на свіжому повітрі з виділенням окремої площадки для групи, де було виявлено випадки захворювання;

9. Проводити санітарно-освітню роботу з профілактики ентеровірусної інфекції з персоналом та батьками.

Профілактика

Дане захворювання неможливо попередити, якщо не вважати виключення контактів із забрудненою водою та інфікованими людьми.

 

Обережно гриби!

Гриби - це дарунок лісу, але водночас вони є небезпечним продуктом харчування, який може привести до отруєння, а іноді й смерті.

 

Отруєння організму викликають токсини, алкалоїди та сполучення важких металів, які містяться в грибах. Прикро, що багато людей висновки робить лише на основі свого гіркого досвіду.

Основні причини отруєнь:

• вживання отруйних грибів;
• неправильне приготування умовно їстівних грибів;
• вживання старих або зіпсованих їстівних грибів;
• вживання грибів-двійників, що змінилися внаслідок мутації (навіть білі гриби і підберезники мають своїх небезпечних двійників).

Симптоми отруєння: нудота, блювота, біль у животі, посилене потовиділення, зниження артеріального тиску, судоми, мимовільне сечовиділення, проноси, розвиток симптомів серцево-судинної недостатності.

 

Для запобігання отруєння грибами, необхідно дотримувітись наступних заходів та правил.

Застерігаємо!

Купуйте гриби тільки у відведених для їх продажу місцях (магазинах, теплицях, спеціалізованих кіосках), особливо уникайте стихійних ринків.

Збирайте і купуйте тільки гриби, про які вам відомо, що вони їстівні.

Не збирайте гриби: 

 

• якщо не впевнені, що знаєте їх - якими б апетитними вони не здавалися;
• поблизу транспортних магістралей, на промислових пустирях, колишніх смітниках, в хімічно та радіаційно небезпечних зонах;
• невідомі, особливо з циліндричною ніжкою, у основі якої є потовщення "бульба", оточене оболонкою;
• з ушкодженою ніжкою, старих, в'ялих, червивих або ослизлих;
• ніколи не збирайте пластинчаті гриби, отруйні гриби маскуються під них;
• "шампіньйони" та "печериці", у яких пластинки нижньої поверхні капелюшка гриба білого кольору.

Не порівнюйте зібрані чи придбані гриби із зображеннями в різних довідниках, - вони не завжди відповідають дійсності.

Не куштуйте сирі гриби на смак.

Ще раз перевірте вдома гриби, особливо ті, які збирали діти. Усі сумнівні - викидайте. Нижню частину ніжки гриба, що забруднена ґрунтом - викидайте. Гриби промийте, у маслюків та мокрух зніміть з капелюшка слизьку плівку.

Гриби підлягають кулінарній обробці в день збору, інакше в них утворюється трупна отрута.

При обробці кип'ятіть гриби 7-10 хвилин у воді, після чого відвар злийте. Лише тоді гриби можна варити або смажити.

Обов'язково вимочіть або відваріть умовно їстівні гриби, які використовують для соління, - грузді, вовнянки та інші, що містять молочний сік, тим самим позбудетесь гірких речовин, які уражають слизову оболонку шлунку.

Не пригощайте ні в якому разі грибами дітей, літніх людей та вагітних жінок.

Гриби (зеленушка, синяк-дубовик, та деякі інші) містять отруйні речовини, які у шлунку не розчиняються. У взаємодії із алкоголем отрута розчиняється та викликає сильне отруєння.

Значна кількість грибів, які досі вважались їстівними, містять мікродози отруйних речовин. Якщо вживати їх декілька днів підряд - також може статись отруєння.

Суворо дотримуйтесь правил консервування грибів. Неправильно приготовлені консервовані гриби можуть викликати дуже важке захворювання - ботулізм. Гриби, які довго зберігалися, обов'язково прокип'ятіть 10-15 хвилин.

 

УВАГА! Ні в якому разі не довіряйте таким помилковим тлумаченням:

 

"Усі їстівні гриби мають приємний смак".

"Отруйні гриби мають неприємний запах, а їстівні -приємний".

"Усі гриби в молодому віці їстівні".

"Личинки комах, черви й равлики не чіпають отруйних грибів".

"Опущена у відвар грибів срібна ложка або срібна монета чорніє, якщо в каструлі є отруйні гриби".

"Цибуля або часник стають бурими, якщо варити їх разом з грибами, серед яких є отруйні".

"Отрута з грибів видаляється після кип'ятіння протягом кількох годин".

"Сушка, засолювання, маринування, теплова кулінарна обробка знешкоджують отруту в грибах".

Первинні ознаки отруєння (нудота, блювота, біль у животі, пронос) - з'являються через 1-4 години після вживання грибів, в залежності від виду і кількості з'їдених грибів та стану здоров'я потерпілого.

Біль, нападки нудоти повторюються декілька разів через 6-48 годин, а смерть настає через 5-10 днів після отруєння.

Перша допомога при отруєнні грибами.

 

Викличте "Швидку медичну допомогу".

• Одночасно, не очікуючи її прибуття, негайно промийте шлунок: випийте 5-6 склянок кип'яченої води або блідо-рожевого розчину марганцівки;
• натисніть пальцями на корінь язика, щоб викликати блювоту; прийміть активоване вугілля (4-5 пігулок), поки промивні води не стануть чистими.

Після надання первинної допомоги: дайте випити потерпілому міцний чай, каву, або злегка підсолену воду, це відновить водно-сольовий баланс; покладіть на живіт і до ніг потерпілого грілки для полегшення його стану.

З'ясуйте, хто вживав разом із постраждалим гриби, проведіть профілактичні зах

Пам’ятка

про правила поводження

в разі виявлення підозрілих вибухонебезпечних предметів

 

УВАГА!

 

ВІД ТВОЇХ ПРАВИЛЬНИХ ДІЙ ЗАЛЕЖИТЬ ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВ’Я ТВОЄ І ОТОЧУЮЧИХ!

У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою ЗАБОРОНЕНО:

· наближатисядо предмета;

· пересувати його або брати в руки;

· розряджати, кидати, ударяти по ньому;

· розпалювати поряд багаття або кидати в нього предмет;

· приносити предмет додому, у табір, у школу.

При знаходженні вибухонебезпечного пристрою:

ü негайно (з безпечного місця) повідомте чергові служби МНС (тел. 101), міліцію(тел.102);

ü не підходьте до предмета, не торкайтеся і не пересувайте його, не допускайте до знахідки інших людей;

ü припиніть усі види робіт у районі виявлення вибухонебезпечного предмета;

ü не користуйтеся засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух);

ü дочекайтеся прибуття фахівців, укажіть місце знахідки та повідомте час її виявлення.

У випадку, коли в будинку знайдено вибуховий пристрій і Вас евакуюють:

ü ·одягніть одяг із довгими рукавами, щільні брюки та взуття на товстій підошві. Це може захистити від осколків скла;

ü ·візьміть документи (паспорт, свідоцтво про народження дітей тощо), гроші;

ü ·під час евакуації слідуйте маршрутом, указаним органами, які проводять евакуацію. Не намагайтеся «зрізати» шлях, тому що деякі райони або зони можуть бути закриті для пересування;

ü ·тримайтеся подалі від ліній енергопостачання, що впали.

Якщо Ваш будинок (квартира) опинилися поблизу епіцентру вибуху:

·        обережно обійдіть усі приміщення, щоб перевірити чи немає витоків води, газу, спалахів і т.п; у темряві в жодному випадку не запалюйте сірника аб освічки – користуйтеся ліхтариком;

·        негайно вимкніть усі електроприлади, перекрийте газ, воду;

·        з безпечного місця зателефонуйте рідним і близьким, стисло повідомте про своє місцезнаходження, самопочуття;

·        перевірте, як ідуть справи в сусідів – їм може знадобитися допомога.

ПАМ'ЯТАЙТЕ!

Розмінуванням, знешкодженням або знищенням вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовлені фахівці-сапери, допущені до цього виду робіт.

 

«Правила дорожнього руху знай – життя.

Безпека – це стан, при якому ніщо кому -  або чому-небудь не загрожує.

- Від кого або від чого залежить безпека на дорозі?

- Як ви будете діяти на дорозі?

За статистикою, щогодини на дорогах світу гине дев’я­теро дітей. У тридцяти випадках зі ста їхня загибель пов’яза­на з їх власною неправильною поведінкою на дорозі, а не з по­милкою водія. Чому так відбувається? Що треба робити для того, щоб дороги стали безпечнішими?

На автомобільних дорогах будь-якої країни можна побачити різ­номанітний транспорт, який різниться маневреністю, швидкістю руху, що створює перешкоди і незручності на їхньому шляху, а отже й не­безпечні ситуації. Обстановку ускладнюють і пішоходи. Всі вони є учасниками дорожнього руху (особа, яка бере безпосередню участь на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин).

Полегшити учасникам руху сприйняття й оцінку обстановки можуть знання пра­вил дорожнього руху в поєднанні з нормальною організацією дорож­нього руху.

 

Як переходити дорогу:

    Зупинятися, перш ніж зробити крок на проїжджу частину;

    Завжди використовувати підземний перехід, якщо він є;

    Перетинати дорогу тільки в зазначених місцях (біля світлофора, пішохідним переходом);

    Не переходити вулицю, почувши сигнал машин екстреної допомоги або спецмашин; 

    Під час переходу вулиці подивитися ліворуч, праворуч і знову ліворуч; переконатися, що немає машин, і тільки після цього переходити вулицю;

    Триматися подалі від машин, що виїжджають заднім ходом;

    Ніколи не грати навіть на тихій проїжджій вулиці або дорозі;

    Не бігти через дорогу.

 Важливо не лише знати правила дорожнього руху, а й обов’язково їх виконувати і якщо вони завжди будуть відповідальними, уважними, обережними то збережуть своє життя і здоров’я.  Педагог радить дітям корисними знаннями, які вони отримали на занятті, поділитися зі своїми друзями та батьками.

 

 

  «Безпека в побуті: безпечне поводження з газом; безпечне поводження з вогнем; робота з електрикою»

 Розповідь вчителя.

Усі ви, мабуть, не раз бачили блакитне полум’я, на якому готують їжу, яким обігрівають печі і каміни. І, звичайно, знаєте, що це газ. Уже багато років газ використовується у побуті. Він приносить багато користі, але поводитися з ним треба обережно. В  нашій країні, як паливо широко використовується газ. Майже в кожній квартирі встановлено газові плити, водонагрівачі, опалювальні печі чи котли.

Щоб газ приносив людям лише радість і тепло, кожний член сім’ї, починаючи зі шкільного віку, мусить знати і суворо дотримуватись правил безпечного користування газом, знати, до яких наслідків призводить порушення цих правил.

Природний газ майже вдвічі легший за повітря і при витоку з приладів і газопроводів піднімається, скупчуючись у верхніх зонах приміщень.

Природний і зріджений гази не мають кольору і запаху. Щоб газам надати запаху, до них додають домішки, у результаті чого з’являється запах гнилої капусти.

Запам’ятате, що газ, яким користуються у побуті, є горючою речовиною і порушення правил користування ним може призвести до виникнення пожежі.

 Для попередження виникнення пожежонебезпечної ситуації потрібно правильно користуватися побутовими газовими приладами.

 Найперше слід знати:

 

1.     Газ – легкозаймиста речовина. Від найменшого вогника чи навіть іскринки він вмить займається і починає горіти.

2.     Газ – невидимий, і якщо він витікає. Не можна визначити, скільки його є в приміщенні, потрібно провітрити, відчинивши вікна і двері.

3.     Газ – отруйний. Дихати ним навіть незначний час небезпечно для життя.

 

Запам’ятай основні вимоги для попередження пожежі:

–         Забороняється користуватися несправними газовими приладами чи використовувати їх не за призначенням.

–         Не можна залишати без нагляду працюючі газові прилади, бо на випадок затухання одного з пальників в приміщення починає надходити газ, він накопичується та, змішуючись із повітрям, утворює вибухонебезпечну суміш.

–         Необхідно стежити, щоб рідина, що кипить, не залила вогонь пальника, протяг не загасив полум’я.

–         – Якщо газ потрапив у повітря приміщення, негайно слід закрутити кран подачі газу і провітрити приміщення.

 –         Категорично забороняється сушити білизну чи волосся над плитою із запаленими пальниками.

 –         Не можна розміщувати біля газової плити речовини, що можуть легко займатися: папір, тканини тощо.

 

      Порядок дій при виявленні запаху газу:

Ні в якому разі не використовуй сірники, запальнички та інші джерела відкритого вогню;

 

– не вмикай світло та будь-які електроприлади; не користуйся електродзвінками квартир;

 

не використовуй телефони з дисковими номеронабирачами;

негайно перекрий вентилі на газовому приладді і крани на плиті;

 

відчини вікно і двері, створивши протяг для провітрювання приміщення;

виклич аварійну службу газу за телефоном 104 і залиш приміщення.

 

 

Правила безпеки поводження з електричними приладами

     Кожен день ти користуєшся електричними приладами, але потрібно знати, що вони криють у собі небезпеку. Так, дія електричного струму на людину може призводити до електричних травм та пошкоджень, таких як скорочення м’язів, що супроводжується сильним болем, втратою свідомості, порушенням роботи серця чи дихання (або обох цих порушень разом). Іноді трапляються нещасні випадки від дії електричного струму, які приводять до смерті людини. Та щоб уникнути багатьох неприємностей, тобі достатньо завжди пам’ятати та дотримуватись правил поводження з електричними приладами:

– Електронагрівальні прилади, такі як електрочайник, електросамовар, електропраска, електрокамін та інші, потрібно включати в електромережу справними.

– Якщо ти дивишся телевізор, а екран погас або почав миготіти, ні в якому разі не можна по ньому стукати. Він може загорітися або навіть вибухнути. Його треба негайно вимкнути.

– Якщо щось потрапило до телевізора, радіоприймача та інших електроприладів, які працюють, треба в першу чергу їх вимкнути. Ні в якому разі не можна лізти туди олівцем чи іншим предметом, коли електроприлад увімкнутий.

– Переважна кількість побутових електроприладів є переносними, і при цьому часто виникає пошкодження їх ізоляції. Також буває, що електричний дріт обірвався чи оголився. У таких випадках ні в якому разі не торкайся оголених місць, бо це може призвести до травми.

– Не залишайте без нагляду увімкненими в розетку електроприлади.

– Забороняється тягнути за електричний шнур руками, тому що він може обірватися і вразити електричним струмом.

– Не можна заповнювати водою ввімкнені в електромережу чайники, кавоварки, каструлі.

– Не торкайся мокрими руками та не витирай вологою ганчіркою електричні кабелі, штепсельні розетки, вимикачі, інші електроприлади, ввімкнені в електромережу.

– Не можна підвішувати речі на кабелі.

– Не можна бавитись із штепсельними розетками – це загрожує твоєму життю.

– Коли ідеш з дому – всі електроприлади мають бути вимкнені.

– Використання електричних приладів не за призначенням або невміле користування ними, може призвести до пожежі!

Але якщо вже так сталося, що електричне обладнання загорілося, то перш за все потрібно:

– вимкнути електрорубильник. (А ти знаєш, де знаходиться електрорубильник твого помешкання? Якщо ні, тоді негайно попроси своїх батьків показати тобі його і навчити, як ним користуватися!)

– Якщо знеструмити електромережу неможливо, то слід пам’ятати: не можна застосовувати для гасіння воду та пінні вогнегасники, можна лише порошкові;

– терміново телефонуй за номером 101 і викликай пожежників на допомогу.

Якщо електроприлад зайнявся, спробуй діяти за такою схемою:

– обмотай руку сухою ганчіркою, висмикни вилку з розетки;

– накрий палаючий предмет ковдрою;

– повідом дорослих про пожежу.

Під час прогулянки ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

– підходити до оголених дротів і чіпати їх руками;

– розводити багаття, запускати повітряних зміїв під лініями електропередач;

– гратись поблизу підстанцій.

Якщо не забувати ці прості правила, то можна уникнути багатьох неприємностей.

 

Пам’ятай, несправності в електромережі й електричних приладах може усунути лише спеціаліст-електрик!

 

 

              

Тема: Безпека в побуті. 

                                      Правила безпечного користування газовими приладами.

 

 Розповідь вчителя.

Усі ви,мабуть, не раз бачили блакитне полум’я, на якому готують їжу, яким обігрівають печі і каміни. І, звичайно, знаєте, що це газ. Уже багато років газ використовується у побуті. Він приносить багато користі, але поводитися з ним треба обережно. В  нашій країні як паливо широко використовується газ. Майже в кожній квартирі встановлено газові плити, водонагрівачі, опалювальні печі чи котли.

Щоб газ приносив людям лише радість і тепло, кожний член сім’ї, починаючи зі шкільного віку, мусить знати і суворо дотримуватись правил безпечного користування газом, знати, до яких наслідків призводить порушення цих правил.

Природний газ майже вдвічі легший за повітря і при витоку з приладів і газопроводів піднімається, скупчуючись у верхніх зонах приміщень.

Природний і зріджений гази не мають кольору і запаху. Щоб газам надати запаху, до них додають домішки, у результаті чого з’являється запах гнилої капусти.

Запам’ятате, що газ, яким користуються у побуті, є горючою речовиною і порушення правил користування ним може призвести до виникнення пожежі.

 Для попередження виникнення пожежонебезпечної ситуації потрібно правильно користуватися побутовими газовими приладами.

 Найперше слід знати:

 

1.     Газ – легкозаймиста речовина. Від найменшого вогника чи навіть іскринки він вмить займається і починає горіти.

2.     Газ – невидимий, і якщо він витікає. Не можна визначити, скільки його є в приміщенні, потрібно провітрити, відчинивши вікна і двері.

3.     Газ – отруйний. Дихати ним навіть незначний час небезпечно для життя.

 

Запам’ятай основні вимоги для попередження пожежі:

–         Забороняється користуватися несправними газовими приладами чи використовувати їх не за призначенням.

–         Не можна залишати без нагляду працюючі газові прилади, бо на випадок затухання одного з пальників в приміщення починає надходити газ, він накопичується та, змішуючись із повітрям, утворює вибухонебезпечну суміш.

–         Необхідно стежити, щоб рідина, що кипить, не залила вогонь пальника, протяг не загасив полум’я.

–         – Якщо газ потрапив у повітря приміщення, негайно слід закрутити кран подачі газу і провітрити приміщення.

 –         Категорично забороняється сушити білизну чи волосся над плитою із запаленими пальниками.

 –         Не можна розміщувати біля газової плити речовини, що можуть легко займатися: папір, тканини тощо.

 

      Порядок дій при виявленні запаху газу:

Ні в якому разі не використовуй сірники, запальнички та інші джерела відкритого вогню;

 

– не вмикай світло та будь-які електроприлади; не користуйся електродзвінками квартир;

 

не використовуй телефони з дисковими номеронабирачами;

негайно перекрий вентилі на газовому приладді і крани на плиті;

 

відчини вікно і двері, створивши протяг для провітрювання приміщення;

виклич аварійну службу газу за телефоном 104 і залиш приміщення.

 

 Порядок дій у разі вибуху газу та пожежі в приміщенні:

–         негайно перекрий вентилі на газовому приладді і крани подачі газу перед ними;

 

терміново повідом аварійну службу газу за телефоном 104;

 –  негайно повідом пожежну охорону за телефоном 101;

 

якщо є постраждалі – виклич швидку медичну допомогу за телефоном 103.

Правила поведінки при отруєнні газом:

–  відчини вікна, двері;

 –   потерпілого необхідно винести на вулицю і розстебнути одяг на грудях. На голову покласти холодний компрес, а до ніг – грілку, оббризкати обличчя холодною водою, дати понюхати нашатирний спирт, напоїти міцним чаєм, кавою.

 

 

                            

                                 ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ НА ВОДІ

                                                   

 

1. Уміння триматися на воді — запорука безпеки. Купання у морі,

річці, ставку.

Вода є не тільки джерелом життя, здоров'я та задоволення, але й джерелом небезпеки для життя людини. Зазвичай гинуть ті, хто порушує правила безпеки на воді. Уміння триматися на ній — запорука безпеки. У морі на воді триматися легше, бо густина солоної води вища за густину прісної.

    Пам'ятайте, що на річці є течія. Дно річки може бути замуленим. Вода у ставках стояча, тобто більш забруднена, ніж у річках, і це може спричинити зараження при купанні.

 

2. Допомога потопаючому. Надання першої долікарської допомоги

потерпілому.

Щоб допомогти потопаючому, слід дотримуватись правил:

— якщо поблизу вас є який-небудь плавучий предмет (найкраще — рятувальний круг), киньте його так, щоб потопаючий міг за нього вхопитися; краще, якщо прив'яжете до нього вірьовку, за яку потім можна підтягнути потопаючого до берега;

— якщо нещастя трапилося на мілководді, спробуйте підійти до потерпілого вбрід, щоб подати рятувальний засіб, але тримайте його так, щоб він був між вами і потерпілим;

— якщо ви спробуєте підпливти до потопаючого, краще коли у вас в руках буде рятувальний засіб, щоб потопаючий хапався за нього, а не за вас, розмовляйте з потерпілим, заспокоюйте його;

— опинившись на березі, викличте «швидку допомогу».

У разі надання першої долікарняної допомоги потерпілому після витягнення з води необхідно:

— очистити верхні дихальні шляхи від піску, мулу та водоростей;

— викликати блювання через подразнення язика;

— покласти під шию валик з одежі;

— зробити штучне дихання «з рота в рот», якщо відсутнє дихання;

— зробити непрямий масаж серця, якщо немає пульсу;

— розтирати тіло, щоб воно нагрілося.

Допомогу постраждалому слід надавати залежно від його стану і якнайшвидше. Якщо постраждалий не подає ознак життя, це не повинно зупиняти надання першої допомоги. Поки є найменший шанс врятувати людину, треба проводити заходи щодо її рятування.

 

  4. Правила безпечної поведінки на воді та біля води.

Щоб приємно провести біля води вільний час, слід дотримуватися таких правил:

—          діти повинні купатися обов'язково під наглядом дорослих; учитися плавати потрібно під керівництвом інструктора або батьків;

—          не купайтеся і не пірнайте у незнайомих місцях, це можна робити у спеціально обладнаних місцях;

—          не можна запливати за обмежувальні знаки;

—          слід дуже обережно поводитися на надувних матрацах та іграшках, особливо, коли є вітер або велика течія;

—          якщо течія вас підхопила, не панікуйте, треба пливти за течією, поступово і плавно повертаючи до берега;

—          не купайтеся у холодній воді, щоб не сталося переохолодження;

—          не треба купатися довго, краще купатися декілька разів по 20—30 хв;

—          не можна гратися на воді у такі ігри, які можуть спричинити шкоду;

—          не подавайте навмисних сигналів про допомогу;

—          не пірнайте під людей, не хапайте їх за ноги.

 

5 Дія води на організм людини. Як правильно купатися

Вода є найціннішим даром природи. Без їжі людина може прожити понад місяць, а без води — декілька днів. Наявність води відіграє вирішальну роль у збереженні життя та здоров'я людини. Джерельна вода — найбезпечніша та найсмачніша. Воду з проточних водойм слід кип'ятити.

Приємно відпочивати біля води, але пам'ятайте, як слід правильно купатися:

—          купатися рекомендовано вранці і ввечері;

—          не слід купатися наодинці;

—          не підпливайте до коловоротів, пароплавів і катерів;

—          не стрибайте головою униз, де невідома глибина.

Не забувайте, що вода несе й небезпеку! Шторм у морі, повінь, сильна злива можуть завдати шкоди не тільки природі, але й людині!

 

                                       Пожежна безпека

 

1.       Повідомлення вчителя

Є таке прислів’я: «Вогонь — добрий слуга, але поганий господар». Це означає, що вогонь вірно служить людям у побуті й на виробництві, за його допомогою здійснюється безліч корисних справ. Він — давній помічник людини. Однак трапляється, що вогонь з вірного слуги, друга та помічника перетворюється на «поганого господаря» — безжального ворога і руйнівника, який знищує за лічені хвилини те, що створювала природа або людина довгими роками наполегливої праці. Причини пожеж різні. Але найчастіше пожежа виникає тому, що з вогнем поводилися необережно або залишили його без нагляду. Щоб вогонь з доброго помічника не перетворився на небезпечного ворога, дотримуйся правил пожежної безпеки.

1)    Не грайся сірниками, свічками, запальничками.

2)    Самостійно не запалюй газову плиту, не розтоплюй піч. Не суши над ними і біля них білизну, інші речі.

3)    Без дорослих не користуйся петардами, бенгальськими вогнями та феєрверками.

4)    Не чіпай бензину, ацетону, гасу та інших легкозаймистих речовин.

5)    Не залишай без нагляду ввімкнені електроприлади.

6)    На вулиці теж не жартуй з вогнем!

7)    Не розпалюй багаття.

8)    Не кидай у вогнище різні флакони та балони.

9)    Не підпалюй сухої трави, листя, сіна, тополиного пуху тощо.

-       У разі пожежі необхідно діяти швидко. Коли вогонь ще не набрав сили, а полум’я невелике, можна залити його водою, накрити ковдрою або засипати піском, землею.

-       Якщо загасити вогонь не вдається, треба негайно залишити місце пожежі та звернутися по допомогу до дорослих. Якщо поряд нікого немає, слід викликати пожежників, зателефонувавши за номером 101. Назвати місце пожежі (адресу), своє прізвище.

-       У жодному разі не можна ховатися під ліжко, стіл, у шафу та інші місця, адже пожежники можуть тебе не знайти. Уважно слухай їх і виконуй усе, що вони говорять.