ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ

Вівторок:26.05.20
Тема: Ганс Крістіан Андерсен «Принцеса на горошині»

I. Мовленнєва розминка

1. Робота над скоромовкою

Король орел, орел король,

У Кіндрата куртка короткувата.

2. Слухай, доповнюй!

Дідів обід

Казку хочете смішну?

Зараз я її почну:

Жив на світі сивий дід,

На плиті варив обід,

На кривий ослін сідав,

Що зварив, усе з’їдав.

Горщик мив і миску мив.

На плиті обід... .

На кривий ослін... .

Що зварив, усе... .

Горщик мив і миску... ,

На плиті обід... .

Ох, і хитра казка ця,

Бо не видно їй кінця.

Доки дід на світі житиме,

То усе обід... .

IІ. Мотивація навчальної діяльності.

1. Гра «Упізнай казкового героя»

Народилося таке —

І незграбне, і бридке,

Одиноке і нещасне!

Стало Лебедем прекрасним.

— Чи знаєте ви автора цієї казки?

— Які ще його казки вам відомі?

2. Ознайомлення з біографічною довідкою Ганса Крістіана Андерсена (с. 151)

— Сьогодні ми ознайомимося ще з однією чудовою казкою цього славетного казкаря.

ІІІ. Опрацювання казки «Принцеса на горошині» **(с. 151–153)**

1) Виразне читання казки.

— Чи сподобалася вам казка?

— Що вас найбільше вразило?

2) Словникова робота.

а) Довідкове бюро.

Брама — великі ворота, переважно при монументальних спорудах.

б) Читання стовпчиків слів «буксиром» за вчителем.

Міську                 волоссю

уранці                  матрац

чутливою             дванадцяти

качачого              склепила

занепогодило       найсправжнісінькою

3) Аналіз змісту казки з елементами вибіркового читання.

— Про що мріяв принц?

— Чим він був засмучений?

— За яких обставин принцеса з’явилася в королівському палаці?

— Який вона мала вигляд? Прочитайте.

— Як принцесі вдалося переконати всіх, що вона справжня?

— Кого в наш час називають принцесою на горошині?

4). Хвилинка творчості

— Яку ілюстрацію ви намалювали б до казки?

ІV. Домашнє завдання Переказувати казку близько до тексту.

Тема: Микола Носов «Як Незнайко складав вірші».

I. Мовленнєва розминка
1. Складання чистомовки
— Доповніть чистомовку римованими рядками.
Рі-рі-рі — зростайте у ... .
Лі-лі-лі — діточки мої ... .
Ші-ші-ші — не тамуйте зла в ... .
Та-та-та — хай панує ... .
2. Вправляння у промовлянні скоромовки
Жоржика. Будьте уважні, один із рядків скоромовки потрібно буде доповнити словом-римою.
Жоржик лежить, лежебока,
З лежебокою морока.
Женя каже: — Не лежи!
Жито жати поможи!
Жоржик каже: — Дуже жалко,
Жалко, Женечко, лежанки.
Що ж, де будете ви жати?
В житі зможу я лежати.
Ну й дружок, одна морока!
Не дружок, а... (лежебока).
Треба нам його провчити,
Працювати слід навчити.
Став він відмовлятись,
Словами кидатись...
Не слова, а небилиці!
Хлопче, та невже отак годиться?
— Як ви вважаєте, чи можна своїх друзів так закидати небилицями?
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.
— Це сталося в чудовому казковому містечку, про яке написав відомий російський письменник Микола Носов. У цьому містечку ми познайомимося з одним таким дружком, який складав небилиці про своїх друзів, та матимемо нагоду дізнатися, до чого призвела його творчість.
Читання анаграм
тикКві лькаПілю шайкоПоспі йкоЗна айкоНез
— Розгадавши анаграми, ви зможете дізнатися імена героїв казкового оповідання, уривок з якого ми будемо сьогодні читати
ІІІ. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
1. Вступне слово вчителя
— Написав цю казку російський письменник Микола Носов. У дитинстві він мав багато мрій. Хотів стати музикантом — чудово грав на скрипці. Захоплювався хімією і плекав надію бути відомим хіміком. Та після закінчення школи вступив до художнього інституту і став актором. А потім здивував сам себе — подарував світові книгу з казковим містом, де назавжди поселилися малюки-коротульки: Знайко — найголовніший малюк, Пулька — відомий мисливець, Тюбик — художник, Пілюлька — лікар і багато інших. Та найкумедніший серед них — Незнайко. Незнайко весь час брався за певні справи, але ніколи не доводив їх до кінця. І, звісно, через це у нього нічого не виходило. Сьогодні ми дізнаємося про те, як Незнайко вчився складати вірші. Ознайомимося із першою частиною казки «Як Незнайко складав вірші».
2. Опрацювання першої частини казки Миколи Носова «Як Незнайко складав вірші» (с. 175–177) (до слів «Головне — здібності мати»)
1) Первинне читання.
— У кого Незнайко вчився складати вірші?
2) Словникова робота.
Робота в парі
— Потренуйтеся в читанні стовпчиків слів. Значення яких слів для вас є незрозумілим?
Здібний підібрати
зробитися дивлячись
здивувався підборіддя
закінчуються по-справжньому
3) Самостійне читання тексту учнями.
4) Аналіз змісту тексту з елементами вибіркового читання.
— Ким раніше хотів стати Незнайко?
— Де жив поет Квітик?
— Як насправді звали Квітика?
— Як Квітик пояснив Незнайкові, що таке рима?
— Як зрозумів його Незнайко?
— А як би ви пояснили, що таке рима?
— Які незвичайні слова придумав Незнайко? Як він їх пояснив?
— Прочитайте уривок тексту, де описано, як «думав» Квітик.
— Що Квітик уважав головним у складанні віршів?
5) Робота над ілюстрацією (с. 176).
— Подивіться на малюнок. Якими зобразив художник коротульок?
— Чи можна за зовнішнім виглядом сказати щось про риси характеру Квітика і Незнайка?
3. Опрацювання другої частини казки М. Носова «Як Незнайко складав вірші» (с. 177–179)
1) Первинне читання.
— Про кого Незнайко прочитав вірші?
2) Словникова робота.
— Швидко знайдіть і прочитайте слова по порядку за номерами.
5 Говориться. 6 Вигадуватимеш. 2 Бурмотів. 8 Проковтнув. 4 Перестрибнув. 3 Зацікавишся. 7 Нісенітниця. 1 Цілісінький. 9 Заспокоїтись. 10 Знущання.
3) Аналіз змісту тексту з елементами вибіркового читання.
— Прочитайте уривок, де описується, як Незнайко складав вірші. Що це вам нагадує?
— Що Незнайко повідомив друзям?
— Як відреагували на його вірші Знайко, Поспішайко і Якосьбудько?
— Чому їм не сподобалися вірші?
— Що сказав Незнайко на своє виправдання?
— Зверніть увагу на імена героїв казки. Про які риси характеру вони свідчать?
— Чи мав рацію Квітик, що вірші складати просто: головне, щоб була думка й рима?
— Як ви гадаєте, що ще потрібно для складання віршів?
4) Вправи на швидкість читання.
— Знайдіть і прочитайте абзаци, у яких є слова «Нарешті вірш був готовий», «Ніколи я холодної праски не ковтав», «Треба припинити це знущання!», «...не сердьтеся на мене».
5) Творча робота.
— Спробуйте скласти про героїв казки такі віршики, які їм сподобалися б.
6) Висновки з прочитаного.
— Чи зрозуміли ви, що потрібно для того, щоб складати вірші?
— Чого навчає цей твір?
— Який схожий твір ви читали в другому класі? Хто його автор?
7) Робота над прислів’ям (с. 180).
— Прочитайте прислів’я.
— Кого з героїв казки воно стосується?
ІV. Домашнє завдання
— Перечитайте текст (с. 175–179). Намалюйте ілюстрацію до одного з епізодів.

Тема: Найкращий у світі літун, машиніст і моторист — Карлсон, що живе на даху. Астрід Ліндгрен «Про Карлсона, що живе на даху».

I. Мовленнєва розминка

1. Робота над скоромовкою

Зажурився заєць-тато —

Знов пустують зайченята.

Злий зухвалий лис близенько:

— Зайченята, в дім хутенько!

2. Гра «Віднови речення»

— Прочитайте речення, уявляючи на місці «зірочки» букву е.

Всл* сончко звслило змлю тплим промінням.

Тихнько співає соловйко на брзі.

Тплий вітрць шлстить стблами очрту.

Тоннькі стбльця пшниці нахилились до змлі.

З гілки злтіла сірнька пташчка і всло заспівала.

Чрз пол вд тоннька стжчка.

Птрик у парку ловив мтликів.

IІ. Мотивація навчальної діяльності.

    Відгадайте загадку. Чи знайомий вам цей герой?

- На даху товстун живе,

Він з пропелером літає

Та варення полюбляє...

Здогадався, хто це є?

«народився» цей герой у Швеції. Його придумала видатна шведська письменниця Астрід Ліндгрен. Сьогодні ми прочитаємо уривок з казки «Про Карлсона, що живе на даху».

ІІІ. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1. Біографічна довідка

— Шведську письменницю Астрід Ліндгрен називають «Андерсеном наших днів». За свою творчість для дітей вона, як виняток, отримала Золоту медаль імені Г. К. Андерсена двічі — у 1958 і 1982 роках, хоча у положенні про Андерсенівську премію сказано, що вона присуджується лише один раз. Її книги несуть думку і віру в те, що «допоки на світі є діти — будуть і казки!..». Серед тридцяти п’яти всесвітньо відомих книг Астрід Ліндгрен чи не найпопулярніші у всьому світі дві її книги: «Пеппі Довгапанчоха» та «Пригоди Карлсона».

2. Опрацювання казки А. Ліндгрен «Про Карлсона, що живе на даху» (уривок) (с. 153–156)

1) Виразне читання казки.

— Хто головні дійові особи казки?

2) Словникова робота.

Лантух дзижчання

уклякнув реактивний

мерехтіли уповільнив

принишклий запобіжний

заходився вимальовувалась

Повправляйтесь у правильному читанні слів.

Доберіть синоніми до слів першого стовпчика.

Довідкове бюро

Денатурат — технічний спирт.

Фіранки — шматок тканини або тюлю, яким запинають вікно, двері тощо; занавіска.

5) Складання плану та підготовка стислого переказу за ним.

Орієнтовний план

1. Дзижчання за вікном.

2. Знайомство.

3. Парова машина.

4. Карлсон відлітає.

6) Характеристика головних героїв.

— Визначте риси характеру героїв. Знайдіть підтвердження в тексті.

— Які слова можна використати для характеристики Карлсона?

Лінивий, веселий, непосидючий, невгамовний, хоробрий, спокійний, допитливий, нерішучий, хитрий, завзятий, впевнений, байдужий.

7) Гра «Чи уважний ти читач?».

1. Астрід Ліндгрен:

а) видатна шведська письменниця;

б) відома американська актриса;

в) відома німецька художниця.

2. Астрід Ліндгрен написала історії:

а) про Пеппі Довгапанчоху;

б) про Червону Шапочку;

в) про Русалочку.

3. Які нагороди отримала А. Ліндгрен?

а) Міжнародні Золоті медалі Г. К. Андерсена;

б) золоту медаль про закінчення школи;

в) Велику Золоту медаль Шведської академії.

4. Завдяки чому літав Карлсон?

а) Бо мав крила;

б) на спині у нього був пропелер;

в) він мав особистий літак.

5. Як ставився Карлсон до себе?

а) Він себе недолюблював;

б) він себе постійно вихваляв;

в) ніколи нікому про себе не розповідав.

6. Скільки років Малюку?

а) Сім;

б) три;

в) дев’ять.

IV. Домашнє завдання

Підготувати переказ

(с. 153–156).

Вівторок-19.05.20

Тема. Світ літературних казок.

I.Актуалізація опорних знань.

1.Фронтальне опитування. «Мозковий штурм».

-Який розділ ми вивчаємо?

- Що таке казка? - Які бувають казки?

- Хто є головними героями казок про тварин?

- Чим цікава чарівна казка?

- А над якими казками ми працюємо зараз на уроках читання?

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

Завдання1. Продовж речення.

Літературна казка – це…

Народна казка – це…

В казках завжди перемагає….

Завдання 2.

1. Завдання для першої групи

Гуляючи лісовою стежкою, я побачила красивий кущ шипшини і він розсипав червоні ягоди, зберемо їх та прочитаємо утворене речення

Казки маленькі, а розуму в них багато

2. Завдання для другої групи

Вправа на розвиток навичок читання.

- Прочитайте слова з максимальною швидкістю в порядку зростання номерів.

3. Завдання для третьої групи

- На шкільному подвір’ї росте липка. Вона розсипала листя. Зберіть його і прочитай те утворене речення.

Одна казка тисячі людей навчає.

-Що це за вислови?

- Як ви їх розумієте?

- Чому навчають нас казки?

Завдання 3.

У конвертах картки з написами. Учням пропонується вибрати найкращі людські чесноти. Ці картки вчитель кріпить на дошці, де записано слово «казка»

доброта щедрість любов до ближнього справедливість

чесність

хоробрість розум кмітливість винахідливість милосердя

- Ви чудово виконали завдання. А тепер заплющіть очі та скажіть:

“ Один, два, три, Казкова країно, двері відчини“

( На дошці з’являється зображення чарівної країни Казок )

- Деякі поети навіть склали вірші про цю чудову країну.

На дошці записаний вірш. Вчитель дає декілька секунд, щоб учні ознайомилися з текстом вірша. Тоді один учень читає вірш з дошки вголос виразно:

Зійшли хмарки , і небо засиніло ,

І сонце ген з-за обрію пливе,

І всюди заіскрилось, засвітилось,

Напевно диво-казка тут живе.

- Сьогодні ми вирушаємо в подорож країною Казок, в якій повторимо все, що вчили про літературні казки, будемо удосконалювати навички читання, відтворювати зміст прочитаного, характеризувати героїв, їхні вчинки. І, звичайно, вчитися бути хорошими людьми.

IV. Робота з виставкою книг і малюнків

- Подивіться на виставку книжок. Які книжки вам знайомі?

- Які казки ви читали? Хто їх автори?

- Як ви справилися з домашнім завданням, перевіримо. Я бачу, що ви готувалися, малювали малюнки, принесли до школи багато прекрасних книг. Тут і казки братів Грімм, Г.К.Андерсена, Шарля Перро, Івана Франка. Отож почнемо.

1. Слухання уривків казок. « Дюймовочка» ( Андерсен), Самуїл Маршак « 12 місяців»

2. Гра « Упізнай казку». У кожного на парті текст. Кожен учень читає текст і згадує, з якої казки уривок. Хто її автор?

Далеко, у відкритому морі, вода зовсім синя, наче пелюстки волошок, і прозора, наче скло,- проте й глибоко там! Жоден якір не дістане дна. Багато дзвіниць довелось би поставити одна на одну, щоб верхня могла виднітися з води. Внизу, на самісінькому дні, живуть русалки.

- Яка тема цієї казки? ( Любов Русалоньки до принца, її бажання стати людиною, жертва заради щастя іншого)

Жив колись лісоруб із дружиною, і було у них семеро дітей — всі хлопчики. Меншенькому минуло лише сім років. Сім'я була дуже бідна, і з сімома дітьми батькам доводилося дуже скрутно, бо ніхто з синів ще не міг заробити на хліб.А ще непокоїло батька те, що найменший був дуже тихенький— такий, що й слова, було, від нього не почуєш. Та хоч усі мали його за дурника, насправді ж він був просто надзвичайно лагідний на вдачу.

- Дай характеристику головному герою казки. ( Це маленький хлопчик. розміром з мізинчик. але розумний. кмітливий, винахідливий. Він рятує своїх братів від загибелі, допомагає батькам годувати сім’ю)

А бідолашна дівчинка лишилася в лісі сама, як палець. Стоїть вона, тремтить зі страху, приглядається до кожного листочка навколо й не знає, що їй робити. Потім пішла куди очі бачать, по гострому камінні й по колючках. Повз неї пробігали дикі звірі, але жодне її не зачепило. Ішла вона, йшла, поки ноги несли, а як почало вечоріти, побачила маленьку хатку й зайшла до неї відпочити.

-Дуже стисло розкажи про що ця казка.

І, не довго думавши, втік від господаря у ліс. Добре йому там. Пасеться, де хоче, нічого не робить, ніхто його не б'є, — відколи живе, ще такого добра не зазнав. Аж раз дивиться, йде Лев, страшний-престрашний, та просто на нього.

- Яка головна думка казки?

- Яке ще прислів’я можна підібрати до цієї казки?

Людина, яка чогось боїться, приписує об’єкту своїх страхів непритаманні йому риси, тим самим збільшує свій страх.

Вовкові звично було носити своїх вовченят, він міг узяти в зуби яйце, не роздавивши його. Своїми гострими зубами він ухопив дитину і обережно поклав між вовченятами. На шкірі хлопчика не лишилося навіть подряпини.

Хто були справжніми друзями Мауглі?

Оте жжжжжж! - то недарма. Саме жикання ні з того ні з сього не візьметься. Коли є жикання - це означає, що хтось для чогось жикає. Дуб жикати не може. Значить, жикає хтось інший. А навіщо тобі жикати, якщо ти не бджола? Отже, жикають бджоли. По-моєму, так!"

- Що найбільше вам подобається в цій казці?

3.З’єднай стрілочками прізвище автора з назвою його казки

Брати Грімм «Червона квіточка»

Г.К. Андерсен «Червона Шапочка»

Астрід Ліндгрен «Золотий ключик, або пригоди Буратіно»

Самуїл Маршак « Фарбований лис»

Сергій Аксаков «Дванадцять місяців»

Шарль Перро «Пеппі Довгапанчоха»

Олексій Толстой « Бременські музиканти»

Іван Франко «Снігова королева»

4.Робота з малюнками

- Я бачу, діти, що вам дуже хотілося потрапити у казку. Ви прочитали багато казок, принесли до школи багато прекрасних книжок. Але хотілося б звернутися і до ваших малюнків. (Діти розповідають, до якої казки малюнки)

5. Рекламний ролик

- Ви прочитали тільки невеличку частину книг. Але в нашому класі є дівчинка, яка багато читає. Вона створила рекламний ролик про свою улюблену книжку.

Учениця. Мені хочеться, щоб у вашому житті з’явилася ще одна чудова книжка « Дивовижні пригоди у лісовій школі». Автором цієї казки є Всеволод Нестайко. Подивіться на екран. Перегляд анонсу.

V.Ознайомлення з новим твором

1. Робота над заголовком казки.

- Популярність казок є такою великою, що чимало письменників захотіли створили свої казки. Писали казки не тільки прозові, але й віршовані. Поетеса і вчителька початкових класів Ірина Гавдей із Львівщини створила свою казку у віршах.

- А ось про кого ця казка, ви здогадаєтесь, коли відгадаєте загадку: Я красуня хитрувата,

Вбрана пишно, як на свято.

Стережіться, зайченята,

Коли вийду полювати.

(Лисиця)

- Казка називається « Лисиччині гостини»

2. Словникова робота

міх юрба лисиччині

гостини щоднини розгрузка

хустина дзеркало запалення

- Як ви зрозуміли слова : міх (мішок), юрба (натовп, багато гостей), запалення (захворювання), гостини (гостювання), розгрузка (відпочинок).

3. Первинне ознайомлення з казкою

Вчитель починає читати, а продовжують учні – «ланцюжком»

4. Перевірка первинного сприймання тексту.

- Як звуть головну героїню казки? ( Мальвіна)

- Що Мальвіна любила понад усе?

- Чи рада була лисичка своїм гостям?

- Як вона їх пригощала? Що означає вислів «запалення хитрощів»?(Вдає, що захворіла, а насправді хитрує, обманює)

- Як ви вважаєте, чи будуть звірята приймати лисичку в гостях?

5. Вибіркове читання казки

- Зачитайте, в кого гостювала Мальвіна у понеділок? Вівторок?... Що вона робила у суботу?

6. Характеристика головної героїні казки

Завдання 1. Підкресли риси характеру, які притаманні Лисичці:

Лінива, скромна, хвалькувата, кмітлива, чепуруха, добра, жадібна, безсоромна, хитра, байдужа

Завдання 2. Виберіть одну рису характеру Лисички і поясніть, чому ви вважаєте її саме такою?

7. Головна думка казки

1. З поданого переліку прислів’їв вибери те, яке може бути головною думкою казки

1. Щедра душа меду не жаліє.

2. Любиш у гостях бувати, люби і гостей приймати

3. Яке частування, таке й дякування

Понеділок-18.05.20

Тема: Весела дерев’яна лялька, яку знає весь світ.

Карло Коллоді «Пригоди Піноккіо»

I. Мотивація навчальної діяльності.

1. Ідучи за цифровими підказками, прочитайте прислів’я.

— Казка нас навчає розуму, виховує в нас найкращі почуття, вчить любити й поважати старших, друзів. Без казки не буває дитинства: веселого, доброго, грайливого.

І, мабуть, немає жодної дитячої книжки, в якій би ви не зустрілися із казковими героями.

2. Відгадування загадки.

А він сміливий і веселий,
Дружить з ним П’єро, Мальвіна.
Шкода, що не любить школу
Дерев’яний…

II. Повідомлення теми і мети уроку
— Мабуть, не раз ви чули ім’я цього хлопчика.
— З якої казки цей герой?
— Так, це казка «Золотий ключик, або Пригоди Буратіно».

А написав її російський письменник Олексій Толстой на основі твору італійського казкаря Карло Коллоді «Пригоди Піноккіо».

Ця казка, перекладена на 87 мов світу, є однією із найзворушливіших і найсмішніших книг світової літератури. Дерев’яного довгоносого Піноккіо, доброго, буйного, дотепного, впертого, жартівливого, великодушного знають в усьому світі.

Сьогодні ми ознайомимося з уривком з казки італійського письменника Карло Коллоді.

IІІ. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1. Розповідь учителя про казкаря.

У казці «Пригоди Піноккіо» немає драконів і чаклунів. Фея живе у ній не у палаці, і навіть не у печері, а в «чистенькому будиночку». Незвичайний у казці є герой, бо його витесали з дерев’яного поліна.

Незвичайним є і сам автор. Його справжнє ім’я — Карло Лоренціні. Він народився у місті Флоренція, а Коллоді називалося селище, де проживала його мати. Зараз у цьому маленькому італійському містечку стоїть рідкісна статуя — пам’ятник літературному героєві, дерев’яному хлопчині на ім’я Піноккіо. На пам’ятнику викарбувано напис: «Безсмертному Піноккіо — вдячні читачі у віці від чотирьох до сімдесяти років».

2. Читання статті про письменника учнями самостійно

1. Як справжнє ім’я і прізвище письменника?

2. Який його твір здобув всесвітню славу?

3. Де споруджено пам’ятник безсмертному Піноккіо?

4.Хто написав казку про Буратіно?

3.Опрацювання уривка з казки Карло Коллоді «Пригоди Піноккіо» (с. 147–151)

1) Словникова робота.

- Прочитайте слова:

Діамантовими виразніше

розмальованою насмілювався

найурочистіший потиличниками

Арлекін Полішинель

попрямував афіша

безвихідь шибеник

бідолашний йолоп

розсудливіший сольдо

— Прочитайте слова у стовпчиках.

Довідкове бюро

Балаган – тимчасовий будинок для вистави або циркових показів.

Сольдо – монета в Італії.

Афіша — надруковане або написане за певною формою оголошення про концерт, виставу, лекцію і т. ін., що вивішується на видному місці.

Ганчірник – той, хто скуповує ганчірки.

5) Ознайомлення з коротким змістом попередніх розділів.

— Було собі колись дерев’яне поліно. То було не якесь там диво дивне, а звичайнісіньке собі поліно. Такими взимку розпалюють у грубі або в печі, щоб нагріти хату.

— А тепер прочитайте самостійно текст, що передає попередні події.

— До кого потрапило поліно?

— Кому майстер Вишня віддав цурпалок?

— Що зробив Джеппето з поліна?

— Навіщо Джеппето продав свою єдину куртку?

6) Читання вчителем казки.

7) Гра «Утвори словосполучення»

Новенький курточка

діамантові буквар

бідолашний слова

зворушливі ґудзики

полотняна батько

паперова завіса

8) Гра «Відгадай героя»

Старенький, добрий , турботливий, працьовитий.

Дерев’яний, довгоносий, без турботливий, невихований.

VI. Домашнє завдання Прочитати 2 частину с.150-152

П'ятниця-15.05.20

Тема: Ознайомлення з життям і творчістю Карло Коллоді. Вчинки головного героя. К. Коллоді «Пригоди Піноккіо» (уривок).

I. Мовленнєва розминка

1. Робота над чистомовкою

Іли-іли-іли — гуси на лужку присіли.

Али-али-али — потім травку пощіпали.

Или-или-или — у водиці лапки мили.

Ою-ою-ою — ґелґотали між собою.

2. Гра «Озвуч малюнок»

читель демонструє предметні малюнки, а учні озвучують їх.

Немовля — а-а-а-а.

Мишка — пі-пі-пі-пі.

Півень — ку-ку-рі-ку-у-у.

Коник — іго-го-о-о.

Жабка — скре-ке-ке-е-е.

Тигр — р-р-р-р.

II. Мотивація навчальної діяльності.

— Хто є автором казки про неймовірні пригоди Буратіно?

— Російський письменник Олексій Толстой написав свою казку за мотивами казки італійського письменника Карло Коллоді «Пригоди Піноккіо». Ця казка, перекладена на 87 мов світу, є однією із найзворушливіших і найсмішніших книг світової літератури. Дерев’яного довгоносого Піноккіо, нестерпного, доброго, буйного, чуттєвого, дотепного, дурного, як пробка, впертого, як осел, плаксивого і жартівливого, егоїстичного і великодушного знають в усьому світі.

— Сьогодні ми ознайомимося з уривком з казки італійського письменника Карло Коллоді.

У казці «Пригоди Піноккіо» немає драконів і чаклунів. Фея живе у ній не у палаці, і навіть не у печері, а в «чистенькому будиночку». За непослух тут карають ослячими вухами й довжелезним носом. Незвичайний у казці герой, бо його витесали... з чого б ви думали? З виш- невого цурпалка (шматка деревини).

Ш. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1. Опрацювання уривка з казки Карло Коллоді «Пригоди Піноккіо» (с. 147–151)

1) Ознайомлення з коротким змістом попередніх розділів.

— Був собі колись дерев’яний цурпалок. То було не якесь там диво дивне, а звичайнісіньке собі поліно. Такими взимку розпалюють у грубі або в печі, щоб нагріти хату.

— А тепер прочитайте самостійно текст, що передає попередні події.

— До кого потрапило поліно?

— Кому майстер Вишня віддав цурпалок?

— Що зробив Джеппето з поліна?

— Навіщо Джеппето продав свою єдину куртку?

2) Словникова робота.

Попрямував шкода

безвихідь шибеник

виразне афіша

бідолашний йолоп

розсудливіший сольдо

— Прочитайте слова у стовпчиках.

— Значення яких слів вам незрозуміле?

3)Довідкове бюро

— Знайдіть у підручнику пояснення значення слів ганчірник, сольдо.

4) Аналіз прочитаного з елементами вибіркового читання.

— Про що мріяв Піноккіо, йдучи до школи?

— Про що свідчать його думки?

— Які почуття охопили Піноккіо, коли він побачив ляльковий театр?

— Прочитайте розмову Піноккіо з хлопчиком. Які риси характеру Піноккіо виявилися при цьому?

— Хто купив «Буквар» у дерев’яного хлопчика?

— Прочитайте слова автора, якими він засуджує поведінку Піноккіо.

5) Вправи на розвиток швидкості читання.

— Знайдіть у тексті речення зі словами, які ви читали в колонках.

6) Стислий переказ прочитаного.

7) Порівняння казок.

— Пригадайте казку О. Толстого. Які відмінності між цими казками ви помітили?

Домашнє завдання: прочитати с.150-151.

Середа-13.05. 2020

Тема: Брати Якоб і Вільгельм Грімм «Шипшинка»

І. Мовно – артикуляційні вправи.

1.«Понюхати квітку»

Дитина уявляє, що в руках тримає квітку і з закритими очима нюхає її і відгадує її по запаху. Швидко вдихнути повітря через ніс. На звук [a]– видихнути спокійно і назвати свою квітку.

2.« Здути сніжинку з долоні»

Вдихнути глибоко повітря через ніс. На звук [о]– видихнути спокійно, повільно.

3. «Коник»

Діти повинні відтворити цокання підкови об бруківку.

4.«Загасити свічку»

Діти уявляють , що перед ними свічка, яку потрібно загасити, і дмухають. Дитина робить вдих носом, а на видиху дує на уявну свічку.

5. Гра «Клавіатура»

Перед учнями лежить роздрукований алфавіт – клавіатура. Вони повинні пальчиком набрати слова, які повідомляє вчитель.

ІІ.Мотивація навчальної діяльності.

1. Вправа «Асоціація»

Які у вас виникають асоціації, коли ви чуєте слова «КАЗКА»?

- Ви вже знаєте, що, крім народних казок, є літературні. Створені авторами. Письменників які їх складають називають казкарями. У цьому розділі вміщено казки письменників інших країн. Деякі з них стали такими відомими , що сприймаються читачами як народні. Наприклад, «Червона шапочка», «Попелюшка», «Дванадцять місяців». Багато прекрасних казок стали основою мультфільмів, кінофільмів, п'єс.

2. «Мозковий штурм»

— Які казки ви ще знаєте?

— Які бувають казки?

— Казка — це вигадана історія зі щасливим кінцем і обов’язковою перемогою добра над злом. Найчастіше в казках присутні чари і різні неймовірні у звичайному житті пригоди. Недоступне стає доступним, а нереальне – реальним.

Казка — це світ чарівний та незвичайний,

Казка — це диво, сповнене краси.

Поринуть у казку — це ж бо так цікаво,

Це справді свято, радість для душі.

Саме тому казки люблять і діти, і дорослі. У кожного народу є свої казки з їх особливостями — національними героями, побутом. Це один з основних жанрів фольклору.

-А які казки українського народу ви знаєте?

- У кожній казці є головні герої, за пригодами яких ми спостерігаємо.

- Героєм якої казки хотіли б бути ви?

- Ваш герой позитивний чи негативний?

- Зараз пропоную озвучити казку «Ріпка» (учні переглядають відео і озвучують головних героїв казки).

III. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1. Біографічна довідка.

Якоб (1785–1863) та Вільгельм (1786–1859) Грімм народилися у графстві Ханау землі Гессен у родині небагатого юриста. У сім’ї було п’ятеро синів та маленька донька. Якоб та Вільгельм — старші. У 1801 р. велика дружня родина перебирається до Штайнау, на батьківщину батька. Вони оселяються в старому будинкові, де, за переказами, темними глухими ночами вешталися привиди. Це дуже захопило уяву братів-фантазерів! А ще вони любили бігати до міської брами, біля якої з-під землі било два джерельця і куди, як говорили дорослі, лелеки приносили дітей; подобалося їм гуляти в міському саду, який називали «бджолиним раєм». Але всі казки дитинства скінчилися, коли одинадцятирічний Якоб зробив у сімейній Біблії запис про смерть батька. В Європі в цей час розгоралося полум’я наполеонівських війн, які не обминули й Німеччину. Сім’я Гріммів переживала велику скруту. Їм так потрібна була на той час якась казкова фея, котра змогла б відвести біду від сім’ї. І такою доброю феєю для братів Грімм на довгі роки стала сестра їхньої матері. Саме вона допомогла дати дітям освіту. У 1801–1807 роках з’явилися перші статті Якоба та Вільгельма Грімм, а в 1811 році й перші книжки. Іноді вони підписувалися іменем одного з братів. Але якщо роботу неможливо було розділити, вони просто ставили під твором слова «Брати Грімм», «зібрано братами Грімм» — так написали вони на найвідомішій своїй книжці «Дитячі й сімейні казки», перший том якої став подарунком до Різдва 1812 р. Все життя брати були нерозлучні. «Ми з тобою ніколи не розлучимося!», «Ми так звикли до нашої співдружності, що розлука для мене схожа на смерть». Це рядки з листів Вільгельма та Якоба один одному. Тільки дружба допомогла їм пережити вигнання з Геттінгенського університету, яке сталося через те, що брати підтримували ідеї свободи та конституції. Праця допомогла вижити. Брати стали членами різних наукових товариств, національних академій. Вони підготували багато важливих наукових робіт, які актуальні й донині. Брати були зовсім не схожими один на одного — серйозний, завжди задумливий Якоб і м’який, романтичний Вільгельм (у студентські роки їх називали «Старий» і «Малюк»). Їх розлучила смерть: хворобливий Вільгельм помер раніше. Та поховані вони разом на Берлінському цвинтарі. На скромних надгробках викарбувані лише їхні імена, без усяких титулів. А найкращою пам’яттю про них стало те, що вже кілька століть діти всього світу залюбки читають записані ними казки. «Пані Метелиця», «Горщик каші», «Заєць і їжак», «Бременські музиканти», «Дурний Ганс», «Золотий гусак», «Король Дроздоборід», «Снігуронька», «Попелюшка» — чудові, чарівні, прекрасні твори.

2. Робота над казкою братів Грімм «Шипшинка»

Словникова робота

Не тямився з радощів — дуже зрадів.

Бенкет — урочистий багатий обід чи вечеря.

Не до снаги — не під силу.

Челядь — слуги.

Гончак — гончий пес.

3. Читання казки

4.Перевірка первинного сприйняття. Аналіз казки

1. Хто напророчив королеві народження дівчинки?

а) Чаклунка;

б) жаба;

в) король.

2. Скільки чарівниць жило в королівстві?

а) 12;

б) 10;

в) 13.

3. Скількох запросили на пишний бенкет?

а) 12;

б) 13;

в) 9.

4. Від чого зла чаклунка напророчила королівні смерть?

а) Від веретена;

б) від колючки;

в) від укусу комахи.

5. Яка чаклунка пом’якшила жорстокий вирок злої чаклунки?

а) Десята;

б) дванадцята;

в) тринадцята.

6. Якою росла королівна?

а) Прекрасною, привітною, розумною;

б) злою, жорстокою, красивою;

в) вередливою, красивою, привітною.

— Що почала обдивлятися королівна?

— Що стриміло в замку невеличких дверей?

— Хто сидів у комірчині?

— Що робила бабуся?

— Про що попросила її королівна?

— Що трапилося наступної миті?

— Як чари подіяли на весь замок?

— Як прозвали королівну?

— Що намагалися зробити різні королевичі?

— Чому їм не вдавалося досягти своєї мети?

5. Вибіркове читання (прочитати відповідь з емоціями: страху, зживування, злості, радості)

1. Чи здійснилися побажання всіх чарівниць?

2. Як подіяли чари на принцесу? А на весь замок?

3. Чому ніхто не зміг розчарувати красуню?

4. Що побачив королевич, який приїхав через
сто років?

5. Як йому вдалося зняти чари злої чарівниці?

6. Який кінець має казка?

6. Інтерактивна вправа «Дочитай речення»

І сталося так, як …

Коли одинадцята …

І ось того дня …

А навкруги почали …

Пробудилися надворі …

ІV. Домашнє завдання

Переказувати казку за планом (с. 142–146).

Брати Грімм «Шипшинка»

Колись давно жили собі король і королева. І щодня вони зітхали:

- Ох, якби в нас була дитина!

А дитини все не було.

Та одного разу, як королева купалася в ставку, з води на берег вилізла жаба та й каже їй:

- Твоє бажання здійсниться. Не мине й року, як у тебе народиться донька.

Як сказала жаба, так і сталося. Королева народила дівчинку, таку гарну, що король не тямився з захвату і влаштував бучний бенкет. Він запросив на той бенкет не тільки родичів, приятелів і знайомих, а й чаклунок, щоб вони були прихильні до дитини.

Тих чаклунок у королівстві жило тринадцять. Але в замку було тільки дванадцять золотих тарілок, з яких вони мали їсти, тому одній чаклунці довелося залишитись удома.

Цілий день бенкетували гості, а наприкінці чаклунки обдарували дитину своїми чарами, Одна дала їй доброчесність, друга вроду, третя багатство і так далі - все, що тільки можна побажати людині. Та коли надійшла черга дванадцятої, раптом відчинилися двері й до зали вступила тринадцята чаклунка. Вона хотіла помститися за те, що її не запросили на бенкет. Навіть не привітавшись, вона гукнула на всю залу:

- Коли королівні мине п'ятнадцятий рік, вона вколеться веретеном і помре!

І, не сказавши більше ні слова, повернулася й пішла.

Всіх перелякали її слова. Тоді наперед виступила дванадцята чаклунка, яка ще не висловила дитині свого побажання. Вона не могла зняти лихого віщування тринадцятої, могла тільки трохи злагіднити його, тому сказала:

- Ні, не помре, лише западе в глибокий сон на сто років.

Король хотів уберегти від біди свою любу дитину, тому наказав спалити у своєму королівстві всі веретена.

Побажання чаклунок збувалися всі водночас, і дівчина росла така гарна, така слухняна, така лагідна й розумна, що кожному, хто її хоч раз бачив, припадала до серця.

Вийшло так, що того дня, коли дівчині минав п'ятнадцятий рік, короля й королеви не було вдома, і вона залишилася в замку сама. Вона вешталася по ньому, заходила в зали й покої, і нарешті їй заманулось піднятися на стару вежу. Вона побралась нагору вузькими крученими сходами, що довели її до невеличких дверей. В дверях стирчав іржавий ключ. Коли дівчина обернула ключа, двері розчахнулися, і вона побачила перед собою тісну комірчину. В комірчині сиділа якась стара жінка з веретеном і старанно пряла кужіль льону.

- Добрий день, матусю, - привіталася королівна. - Що ви робите?

- Пряду, - відповіла стара і кивнула їй головою.

- А що це так смішно крутиться у ваших руках? - спитала дівчина.

Вона взяла в старої веретено і спробувала сама прясти.

Та не встигла вона крутнути ним, як сповнилось віщування чаклунки - вона вкололася в палець.

А тільки-но вкололась, як відразу впала на ліжко, що стояло в комірчині, й поринула в глибокий сон.

І той сон огорнув цілий замок. Король і королева, що встигли повернутися додому і були саме в залі, запали в сон разом із усім своїм двором. Поснули коні в стайні, і собаки на подвір'ї, і голуби на даху, і мухи на стінах. Навіть вогонь, що палахкотів у печі, раптом завмер і заснув. І печеня перестала кипіти, і куховар, що саме намірявся скубнути за чуба кухарчука, який зробив якусь шкоду, заснув із простягненою рукою. І вітер ущух, і на деревах коло замку більше не ворушився жоден листочок. А навкруги почав рости живопліт із шипшинових кущів, що з кожним роком вищав і нарешті затулив увесь замок. Не видно було, що там робиться всередині, живопліт затулив навіть прапор, що маяв колись на даху,

Та по королівству йшли чутки, що в замку спить глибоким сном прекрасна Шипшинка, бо саме так звали королівну.

Тому час від часу котрийсь королевич пробував подолати шипшиновий живопліт. Але нікому не вдавалось продертися крізь нього, бо колючки, немов живі руки, чіплялися за зухвальця, і він так і залишався висіти в кущах.

Минав час, і через багато років до того королівства знов заблукав якийсь королевич і почув він одного Діда, що за шипшиновим живоплотом схований замок, у якому ось уже сто років спить глибоким сном прекрасна королівна на ім'я Шипшинка. А з нею сплять король і королева, і весь їхній двір. Той дід знав від свого діда, що вже багато королевичів пробували продертися крізь шипшиновий живопліт, але так і залишились висіти на його нещадних колючках.

І королевич сказав:

- Я не боюся нічого. Хочу пробратися до замку й побачити прекрасну Шипшинку.

Старий дід, що мав добре серце, почав його відраджувати, але королевич не послухався його.

А саме тоді минуло сто років і настав той день, коли Шипшинка мала прокинутись.

Підійшов королевич до шипшинового живоплоту і бачить: кущі густо вкриті чудовими квітами. І ті кущі почали самі перед ним розступатися, пропускали його вперед, а тоді сходились за ним, знов утворювали непролазний живопліт.

Так королевич добрався на подвір'я замку. Дивиться - а в стайні лежать поснулі коні, на подвір'ї сплять мисливські собаки, на даху сидять голуби і всі як один позасовували голівки під крила. Зайшов він до середини замку, а там на стінах сидять поснулі мухи, куховар у кухні й досі тримає руку так, немов хоче скубнути кухарчука, а посудниця сидить і спить над чорною куркою, яку мала патрати. В залі королевич побачив поснулих радників королівського двору, а біля трону лежали король з королевою. Він пішов далі. Скрізь було так тихо, що він чув свій власний подих.

Нарешті він піднявся на вежу й відчинив ті невеличкі двері, за якими в комірчині спала Шипшинка. Вона лежала на ліжку така гарна, що королевич як глянув на неї, то забув про все на світі. Дивився він на неї, дивився, а тоді нахиливсь і легенько поцілував її.

Тільки-но він торкнувся до Шипшинки устами, як вона розплющила очі й ласкаво глянула на нього. Вони разом зійшли до зали, а там уже прокинулись і король з королевою, і весь двір. Вони сиділи і тільки вражено поглядали одне на одне. Коні в стайні повставали й стріпувалися, собаки на подвір'ї потягалися після довгого лежання, голуби на даху повитягали з-під крил голівки, покрутили ними, тоді знялися й полетіли в поле, мухи почали лазити по стінах, вогонь у печі запалахкотів знов, печеня почала кипіти, куховар так скубнув кухарчука за чуба, що той аж крикнув з несподіванки, а посудниця заходилась патрати курку.

Невдовзі відгуляли бучне весілля королевича з Шипшинкою, і на цьому й казці кінець.

Вівторок-12.05.2020

ТЕМА: Узагальнення і систематизація знань з теми науково-технічні твори.

Тестові завдання.

1.Про сміливого горобчика розповідається в творі?

а)Ю.Старостенка "Хто це такий"

б)М.Трублаїні "Яшка і Машка"

в)О.Копиленко "Розбишака Чив"

2.В якому творі сорока врятувала ведмедя?

а)"І трапиться ж таке"

б)"Хто це такий"

в)"Бушля"

3.Про пригоди діда Арсена ви прочитали в творі...

а)Айстри" О.Буценя

б)"І трапиться ж таке" Ю.Старостенка

в)"Бушля" Г.Тютюнника

4.Дружба двох хлопчиків описана в оповіданні...

а)Г. Тютюнника

б)Ю.Старостенка

в)В.Нестайка

5.Про пригоди мавпочок ви дізналися з твору...

а)Г.Тютюнника

б)М.Трублаїні

в)М.Стельмаха

6.В якому творі письменник уміє спостерігати за природою , описувати її?

а)"Прилюдія весни"

б)"Хлопчик Івасик і дідусь Тарасик"

в)"Лелека"

7.Спостереженнями про життя лелек поділився з тобою автор твору...

а)Є.Гуцало "Прелюдія весни"

б)Д.Череднеченко "Хлопчик Івасик і дідусь Тарасик"

в)Ю.Збанацький "Лелеки"

8.Тетянка є головною дійовою особою оповідання...

а)"Равлик" В.Чухліба

б)"Хто це такий" Ю.Старостенка

в)"Айстри" О.Буценя

9.Загадки хлопчика сипалися, як з мішка горох у творі...

а)Є Гуцала "Прелюдія весни"

б)Д.Чередниченка "Хлопчик Івасик і дідусь Тарасик"

в)М.Стельмаха "Гуси-лебеді летять"

10.В якому творі дівчинка хотіла виростити свої квіти?

а)"Айстри" О.Буценя

б)"Прелюдія весни" Є Гуцала

в)"Равлик" В.Чухліба

11."Принесли нам лебеді на крилах життя" - це рядки з твору...

а)Д.Чередниченка "Хлопчик Івасик і дідусь Тарасик"

б)М.Стельмаха "Гуси-лебеді летять"

в)Є Гуцала "Прелюдія весни"

12.Вище згадані твори відосяться до розділу...

а)"Світ поезії"

б)"Світ народних казок"

в)"Світ прози"

СЕРЕДА-06.05.2020

Тема: Олександра Савченко «Чи любиш ти читати журнали?»

І. Мовленнєва розминка.

1. Читання за таблицею

А О У И І Е

ЗДР

СКЛ

СКР

ШКР

2. Робота над скоромовкою.

Відновіть запис та прочитайте його.

Летів горобчик і зачепив крилом кленову гілочку, листочки попадали і закрили букви. Але одна підказка є. (Буква «С» — на листочку.)

..идів горобець на ..о..ні,

за..нув і звалив..я у ..ні.

Якби не звалив..я у ..ні,

і до..і б ..идів на ..о..ні.

Сидів горобець на сосні,

заснув і звалився у сні.

Якби не звалився у сні,

і досі б сидів на сосні.

3. Прочитайте скоромовку мовчки; напівголосно; зі здивуванням.

IІ. Мотивація навчальної діяльності.

1. Чи любите ви читати журнали?

2. Які журнали ви читаєте?

3. Де ви берете журнали?

4. Сьогодні ми розширимо свої знання про журнали, які видаються для українських дітлахів.

ІІІ. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу.

Опрацювання тексту Олександри Савченко «Чи любиш ти читати журнали?» (с. 39–41)

1. Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання тексту учнями

— Що нового ви дізналися з тексту?

2. Словникова робота

Читання стовпчиків слів «буксиром» у парах

Читачі чимало видань

розважає допитливих освіченими

перетворювати інопланетяни здебільшого

відрізняється розмірковували захоплюючі

— Серед поданих слів знайдіть і прочитайте слова з префіксами; синоніми до слів грамотними (освіченими), роздумувати (розмірковувати).

3. Аналіз змісту тексту з елементами вибіркового читання

— Які журнали видаються для української дітвори?

— Чим журнал відрізняється від книжки?

— Якому журналу вже 85 років?

— Про що можна дізнатися із журналу «Барвінок»?

— Як звали хлопчика, який разом із друзями розмірковував над тим, як

можуть змінюватися їхні «знаю» і «не знаю»?

ІV. Домашнє завдання

Принести до класу журнали, розповісти про найцікавіше в них своїм однокласникам.

ВТОК-05.05.2020

Тема: Коли твір відкриває свої таємниці. Галина Демченко «Лелеки»

I. Мовленнєва розминка

1. Читай виразно і чітко!

ШКОДЛИВИЙ ЦАП

На городі цап, цап

Капусточку хап, хап,

Борідкою трусь, трусь

Капусточку хрусь, хрусь,

Ратичками туп, туп,

Капусточка хруп, хруп,

А за цапом дід, дід

З батурою хтось, хтось.

Цап як скаче: брик, брик,

На все село крик, крик,

На синяки дме, дме,

Вигукує: «Ме! Ме!»

За ним Рябко: «Гав! Гав!

Оце тобі, щоб не крав!»

2. Робота над скоромовкою

Гра «Дощик»

накрапає дощ (тихо);

дощ пускається сильніше (голосніше);

злива (голосно);

дощ слабшає (тихіше);

дощ припинився (читання припиняється).

Їде Зоя в зоопарк,

Ось її зупинка.

Вийшла Зоя із таксі,

Засміялась дзвінко.

«Зебра, заєць, зубр, змія —

Тут їх всіх побачу я!»

II. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1. Опрацювання тексту Галини Демченко «Лелеки» прослухайте відео

1) Гра «Рибки».

— Чи сподобалося вам оповідання?

— Які картини ви уявляли, читаючи оповідання?

— Коли найбільше хвилювалися за молодих лелек?

2) Словникова робота.

Робота в парі

— Прочитайте слова лівого стовпчика. Знайдіть тлумачення до них у правому стовпчику.

Луговина

Обабіч

Кайма

Копирсатися

Віщувати

те що смугою оточує що-небудь, облямівка

бути ознакою, прикметою того, що буде, що наступить

поросла травою і кущами лука

з обох боків, на обидва боки

встромляти що-небудь гостре в середину чогось, відокремлювати шматки, частинки

3) Аналіз тексту.

— Де дівчинка побачила лелек?

— Знайди опис цих птахів.

— Чим відрізнялися молоді лелеки?

— Розкажіть, як лелеки збиралися в далеку дорогу і яке лихо спіткало лелечу зграю.

— У чому виявилася турбота і справжня дружба між птахами?

— Поміркуйте, що могло б статися з молодим лелекою, якби до нього поставилися байдуже?

4. Цікаво знати!

Цей великий красивий птах із сніжно-білим і чорним оперенням здавна живе біля житла людини. Довірливість, вірність тим самим місцям гніздування викликали у людей любов до лелек. З радістю зустрічають люди лелек навесні, коли ті повертаються до старих гнізд. Лелека білий прилітає на місце гніздування досить рано — починаючи з середини березня і до кінця квітня. Лелеки живуть парами. Великі, майже плоскі гнізда, мостять на дахах будівель, на старих деревах, іноді на електричних стовпах. У цих гніздах птахи живуть багато років.

Лелек часто можна бачити в гнізді, де вони сидять або стоять на довгих тонких ногах (а то й на одній), іноді видаючи тріскучі звуки, які виникають від ударів однієї частини дзьоба об другу. Дорослі лелеки голосу не мають.

Живляться лелеки не тільки жабами, як дехто вважає. Їхньою їжею є миші-полівки, ховрахи, багато різних комах, особливо водяних, саранових. Цим лелеки приносять велику користь рибному та сільському господарству. Підраховано, що протягом дня лелеки приносять їжу місячним пташенятам 9 разів.

З відкладених навесні 2–7 (найчастіше 4) білих яєць, які птахи наси-джують по черзі, через місяць вилуплюються голі, безпорадні пташенята. На відміну від дорослих птахів вони мають голос — пищать.

Перед відльотом у теплі краї на зиму лелеки збираються у зграї. У вересні-жовтні вони залишають місця гніздувань і відлітають на південь, в Африку. Живе лелека близько 20 років.

ПОНЕДІЛОК -04.05.20

Тестові завдання. «Науково-художні твори»

1.З твору «Благослови, мати, весну зустрічати!» (За В. Скуратівським) матері і бабусі випікали для дітей печиво у формі…

а) ведмедиків

б)зірочок

в)жайворонків

2.Впізнай вірш за уривком:

«Як ріка зламала кригу,

в берег вдарила з розбігу -

без вітрила,без весла

припливла в човні весна…»

а)"Вийшов травень з лісу"

б)"Березень"

в)"Квітень"

3.Місяць березень у давнину мав чимало назв:

а)зимобор

б)водолій

в)апельник

г)лелечник

д)марець

е)красовик

4.У вірші Тамари Коломієць «Березень» весна припливла

а)на теплоході

б)а вітрильнику

в)в човні

5.Пращури -

а)близькі родичі

б)далекі предки

в)динозаври

6.У якому творі сонце своїми ключами відмикає землю?

а)"Уже весняне сонце припікає"

б)"Гуси- лебеді летять"

в)"На врожай"

До якого вірша ви б використали даний малюнок?

а)"Березень" Тамара Коломієць

б)"Квітень" Валентина Ткаченко

в)"Вийшов травень з лісу" Микола Сингаївський

8.Поет Микола Сингаївський травень порівнює з:

а) дівчинкою;

б)пташкою;

в)хлопчиком.

9.Яка пташка "щиру пісню веде" в саду у вірші Миколи Сингаївського:

а)синичка

б)соловейко

в)шпачок

10.Хто написав вірш "Співай, соловейку!"

а)Любов Забашта

б)Марія Познанська

в)Валентина Ткаченко

11.Які птахи згадувались найбільше в даному розділі?

а)Соловейки

б)Лебеді

в)Жайворонки

12.Який вірш має такий кінець?

"Ліс ,і річка,і поля-

це ж усе моя земля!"

а)"Квітень "

б)" На врожай "

в) " Дивосвіт, дивосвіт..."

СЕРЕДА -29.04.2020

ТЕМА: «ЯК ЖИЛА КНИГА ЗА ЧАСІВ КИЇВСЬКОЇ РУСІ»

(за Олександром Єфімовим)

I. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

1. Вправи для розвитку дихання

· «Задми свічку».

· «Понюхай квіточку».

· «Пий чай із блюдця».

· «Подми на кульбабку».

· «Насос».

· «Годинник».

2. Гра «Буквена арифметика»

— Розв’яжіть буквені приклади і прочитайте утворені слова.

Мо + ро + за – а =...

Ук + р – к + ок = ...

Ям + гу – му + ода = ... .

Шр – р + уб + а = ...

3. Гра «Пеньок»

— Швидко читайте слова у стовпчиках, не «спіткніться об пеньок».

Нічка мишка дочка ніжка

Пічка мишка дочка ніжка

Нічка миска дочка нічка

нічка мишка бочка ніжка

нічка мишка дочка ніжка

4. Робота над скоромовкою.

Під землею тягне кріт

До ведмедя в хату дріт,

Щоб весною у барліг

Подзвонити зайчик зміг

5. Гра « Запитання-відповідь»

-Як називається спеціально оброблена шкіра тварин, яку використовували як матеріал для письма?

- З якої рослини виготовляли книги у стародавньому Єгипті?

- Назвіть прізвище та ім’я німця-винахідника книгодрукування.

ІІ. ОПРАЦЮВАННЯ ТЕКСТУ

«ЯК ЖИЛА КНИГА ЗА ЧАСІВ КИЇВСЬКОЇ РУСІ» ЗА ОЛЕКСАНДРОМ ЄФІМОВИМ (с. 32–33)

1. Виразне читання оповідання вчителем і окремими учнями.

— Що з прочитаного вам незрозуміло?

2. Словникова робота

Хан — правитель кочового татарського війська.

Читання стовпчиків слів

У пошані майстерні захоплення

території літопису князювання

втішаємося переписувачі оздоблювали

слов’янське викарбувано повчаються

3.Гра «Дослідник»

- Інформація про про Київську Русь

Ки́ївська Русь 882-1240 роки (у джерелах сучасники називали цю державу Русь або Ру́ська земля́ — це середньовічна східнослов'янська держава зі столицею в Києві, яка існувала з кінця IX до середини XIII століть

Сама назва «Русь» також є предметом для суперечок. Можливо, назва походить від назви річки Рось, що протікає під Києвом, або ж воно прийшло від самих варягів.

Сучасні Україна, Росія та Білорусь традиційно вважаються культурними наступниками Київської Русі.

Піку могутності Київська Русь досягла за правління Володимира Великого,

При Ярославу Мудрому Київ став головним політичним центром Східної Європи, місто зазнало значних архітектурних перетворень. В Київській Русі з'явились перші оригінальні зразки літератури, широко розвивалась освіта та культура.

- Інформацію про «Повість минулих літ»

На початку XII ст. за князювання Володимира Мономаха на основі попередніх зведень монах Києво-Печерського монастиря Нестор створив «Повість минулих літ», довівши записи до 1113 року. Оригінал цього літопису не зберігся, але до нашого часу він дійшов у списках XIV—XV ст. Це перший літописний твір «Повість минулих літ», про історію й витоки Київської Русі. Літописець розповідає про заснування Києва, про початки Київської держави, її перших князів

Побудований на особистих спостереженнях автора й розповідях, які він почув. Містить не тільки розповідь про історичні події, але й оповідання, перекази, байки, використовує художні засоби, має художню цінність.

4. Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання.

Зачитайте.

— Як ставилися до книги за часів Київської Русі?

— Що робили в школах, майстернях які відкривав князь Володимир Святославич?

— Що заснував князь Ярослав Мудрий при Софійському соборіі?

— Де сиділи і що робили переписувачі?

— Чому книги коштували тоді дуже дорого?

— Що записано в «Повісті минулих літ» про ставлення Ярослава Мудрого до книг?

— Чому книги з бібліотеки Ярослава Мудрого не дійшли до нас?

— Що написано на пам’ятному знакові, встановленому на території заповідника «Софійський музей»?

5. Гра «Доповни речення»

· Начебто один хтось... (зорав) землю, а другий... (посіяв), а інші... (жнуть) і... (споживають) багату поживу.

· Книги — мов... (ріки), які наповнюють собою увесь світ, це — ... (джерело) мудрості, у книгах — ... (бездонна) глибина, ми ними втішаємося у... (печалі), у книгах — світло... (мудрості).

6. Складання речень зі слів користь від людині навчання бо Велика ж книжного.

ІІІ. Домашнє завдання. Прочитати і переказати текст.

ВІВТОРОК -28.04.2020

Тема: «Як з’явилася друкована книга» (за Віктором Дацкевичем)

I. Мотивація навчальної діяльності.

Відгадайте загадку.

- Дуже я потрібна всім:

І великим, і малим.

Всіх я розуму учу,

А сама завжди мовчу.

1. Чи замислювався ти, коли з’явилися перші книги?

2. Чи завжди вони були такими, як сьогодні?

3. Про це ми дізнаємося з творів нової теми.

4. Прочитайте її назву.

5. Знайдіть у змісті назви творів, що входять до даної теми.

6. Хто є автором оповідання, з яким ми ознайомимося на сьогоднішньому уроці?

ІІ. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу.

Опрацювання тексту «Як з’явилася друкована книга» за Віктором Дацкевичем (с. 29–31)

1. Виразне читання оповідання

2. Словникова робота

1) Довідкове бюро.

Парча — шовкова тканина, виткана золотими або срібними нитками.

Футляр — коробка, ящик або чохол, куди кладуть певну річ для зберігання, захисту її від пошкодження, запилення тощо.

Опуклий — який має округло вигнуту назовні поверхню; протилежне — угнутий.

3) Читання стовпчиків слів.

Футляр стебло сувій

шматок мотузок очерету

горщики мешканець друкарська

опуклим відділення зображенням

4. Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання

— Які книги були у давні часи?

— Як виготовляли книги в Стародавньому Єгипті?

— З чого виготовляли книги в Стародавньому Китаї?

— Що таке пергамент?

— Як з нього виготовляли книги?

— Де з’явилася перша друкована книга?

— Хто був винахідником друкарського верстата?

— Що саме придумав Йоган Гутенберг?

5. Гра «На чому раніше писали?»

Глиняні плитки м. Пергам

Папірус сучасність

Дощечки давнина

Пергамент Стародавній Єгипет

Папір Стародавній Китай

ІII. Домашнє завдання. Дати відповіді на питання с.29-31

ПОНЕДІЛОК -27.04.2020

Тема: Паола Утевска «Лісова аптека»

І. Актуалізація знань.

Який текст називаємо художнім, науковим?

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

1. Місце де купують ліки.

2. А що таке аптека? Що продають там?

3. Як називається людина, яка відпускає ліки?

4. А які ви знаєте заборони в аптеках?

5. А яка робоча форма фармацевтів?

6. Що цей колір символізує?

7. А що, якщо раптом щось сталося, а поруч немає аптеки, і не можемо купити ліки?

ІІІ. Ознайомлення з письменницею П. Утевською.

14 вересня виповнилося 105 років від дня народження Утевської Паоли Володимирівни. Народилася майбутня письменниця в Одесі, в сім’ї скульптора. З 12 років віршувала. У неї рано проявилася потреба своїми знаннями, здобутими з книжок та від спілкування з батьками, ділитися з друзями. Паола не могла не знати творів Уеллса, який на той час видав свої найяскравіші романи й набув всесвітньої слави, як письменник-фантаст. Мати Паоли, за фахом хімік, привила їй любов до хімії. Дівчина закінчила робітфак Київського хіміко-технологічного інституту, а згодом філологічний факультет Київського університету. Під час війни служила на фронті. 1942 року в армійській газеті Сталінградського фронту була опублікована її перша стаття. Того ж року була контужена і важко поранена. Одужавши, повернулася на фронт. Завідувала в Сталінграді бібліотекою при госпіталі. Мала державні нагороди та медалі. Переїздить до Києва. Працювала літературним консультантом в «Літературній газеті», згодом у журналі «Вітчизна».

У періодичних виданнях з’являються оповідання, казки, нариси, статті Утевської. Разом із мамою написала книжку «З чорного золота», в якій популярно розказала про синтетичні матеріали. Книжка, що вийшла у світ 1960 року, підказала письменниці жанр її майбутніх книг. Вона пише науково-художні та історичні твори, такі як «Правда, яка нагадує казку», «История фарфоровой чашки», «Дарунки зеленого друга», «Рассказы о стеклянной ниточке».

ІV. Ознайомлення з твором.

Одного разу пішов Костик з дідусем і сестричкою Зоєю на прогулянку в ліс. Доки йшли селом, доти малий слухняно ступав попереду дідуся. Коли ж завернули на лісову стежинку, подався уперед. Та й Зоя не втрималася, побігла на галявину, усіяну барвистими лісовими квітами. Дівчата - вони завжди так: тільки прийдуть у ліс, одразу починають квіти на букет або на віночок собі збирати. Раптом Костик як закричить:

- Ой-йой-йой!

Дідусь і Зойка прожогом кинулися до нього. Що сталося? А то Костик перечепився через пеньок і поранив ногу. Що робити? Назад вертати? Шкода. Тільки ж прийшли до лісу. А з ноги кров аж цебенить.

- Болить! Ой, болить, - стогне Костик.

- Немає тут Айболита твого, - пожартував, дідусь. Глянув туди-сюди, нахилився і зірвав листочок подорожника. Подорожники завжди обіч стежок та доріг ростуть. Тому й таку назву мають. Промив дідусь листочок водою, що ніс із собою в пляшечці, приклав до пораненого місця, чистою хустинкою обв'язав. Та й каже онукові:

- От і все гаразд, нема чого лякатись. Трохи спочинемо - й далі можна буде рушати. Посідали на травичці, відпочивають.

- А що, якби по-о-дорожника не бу-у-ло? - спитав, схлипуючи, Костик.

- Ми б тоді деревію до ноги приклали. Он, бач, росте. Він, як і подорожник, кров зупиняє, біль заспокоює. А кров тим часом справді перестала сочитися крізь хустинку.

- Ти, діду, як лікар Айболить, без ліків мене вилікував, - радісно вигукнув Костик. - І як ти здогадався прикласти до моєї ноги подорожника?

- Здогадався? То не я, а народна мудрість здогадалася. Про лікарські рослини люди знають з тих давніх часів, коли ще не було ані справжніх лікарів, ані аптек.

Відомо, що п'ять тисяч років тому в країнах Стародавнього Сходу вже існували книжки, у яких було описано чимало лікарських рослин. Книжки ті були не паперові, а глиняні. Тому й збереглися протягом тисячоліть. Згадки про лікарські рослини трапляються і в ближчі до нас часи, наприклад у книжці, яку було написано 1073 року. Має та книжка назву "Ізборник великого князя Святослава Ярославовича". Отже, і в нашій країні люди здавна цікавились лікарськими рослинами. А ти кажеш, що це я здогадався...

Костик аж рота роззявив, слухаючи дідуся. Правду розповідає, а здається - казку. Ще й книги якісь глиняні. Цікаво.

- Ліки ми в аптеці купуємо, а їх часто-густо з різних трав виготовляють. Пам'ятаєте, коли Костик десь заблукав, і мама так налякалася, що аж захворіла. То вона купила краплі з квітів конвалії і кореня валеріани. Це щоб заспокоїтися.

- Оксанчина бабуся завжди п'є якісь краплі, то теж із конвалії? - поцікавилась Зоя.

- Буває, що й із конвалії. Але бабуся складніші ліки приймає: з горицвіту, глоду та собачої кропиви. Цю кропиву ще називають пустирником, бо росте вона на всяких пустирях.

- Горицвіт - він що, горить? - питає Костик.

- Назва цієї квітки, мабуть, походить від її жовтого кольору. Дуже корисна

рослина. Уперше горицвіт при захворюваннях серця почали застосовувати у народній медицині на Україні.

Поки дідусь усе це розповідав, наші мандрівники вийшли на галявину. На ній яскравожовтими зірочками розпустилися якісь квіточки.

- Яка дивна кульбабка, - зірвала одну з них Зоя.

- Це не кульбабка, а мати-й-мачуха. Вона тільки схожа на кульбабку. Хороша рослина. І Костик пив з неї настоянку. - Коли? - здивувався Костик.

- Може, забув, як узимку тобі бурульок та снігу посмоктати заманулося? Ну й застудився. Від кашлю не тільки мати-й-мачуха дуже допомагає. І липовий цвіт та польовий мачок. Заварити їх в окропі й пити... Та ти, Костику, мене не слухаєш.

Костик справді не дуже уважно слухав дідуся. У цю мить його увагу відволікла червона ягідка.

- Дідусю, а можна її з'їсти?

- Їж, Костику, їж. Але пам'ятай: їсти можна тільки ті ягоди, які знаєш, бо між ними є й отруйні... - А ми з Оксаною для своїх ляльок завжди ліки з рослин готуємо, - засміялася Зоя, простягаючи руку, щоб зірвати кілька жовтих квіточок, що росли на одній стеблині.

Костик підбіг, щоб і собі зірвати таку стеблину, але зірвав лише одну квітку. Подивився на неї. Трохи пом'яв пальцями. Що таке? На пальцях утворилися плями, та не жовті, а фіолетові.

- Що, онучку, здивувався? Оця рослина лікує різні шлункові захворювання. Зветься вона - звіробій, або заяча крівця. Звуть її ще й травою від 99 хвороб. Справді, це чудесна рослина. Відвар з неї можна пити, можна й до рани прикладати. От він який, звіробій!

- А ним можна й звіра вбити? - запитав Костик.

- Ні, назва його не пов'язана з убивством. Не мисливці її вигадали. Казахи звуть цю травичку "джерабай" - "цілитель ран". А вже "джерабай" люди, певно, переінакшили на "звіробій".

Та не один звіробій допомагає, коли заболить шлунок. Допоможе й відвар дубової кори, деревію та ще багатьох інших рослин.

Мабуть, дідусь ще багато чого цікавого розповів би Костикові й Зої - і про лікарські рослини, і про те, як їх діти з весни до осені по лісах та луках, у полі та на узгір'ях збирають. Розповів би, чому ці рослини треба сушити у затінку. Але діти побачили такого гарного метелика, що Костик забув про поранену ногу і побіг метелика наздоганяти. А за Костиком - і Зоя.

Шкода... Бо кожному не завадить якнайбільше знати про нашу зелену аптеку. У житті - як на довгій ниві. Дивись, ще й у пригоді стане...

V. Аналіз прочитаного. Запитання.

- Яку назву має твір? Чому він так називається?

- Які лікарські рослини вам зустрілися?

- Що сталося з хлопчиком?

- Яка рослинка допомогла зупинити кровотечу? Яка ще має такі якості?

- Чим славиться корінь валеріани, конвалія?

- Чому горицвіт отримав таку назву? У чому він може допомагати?

- Яку другу назву отримав звіробій? Що означає його назва? Скільки хвороб він може лікувати?

- Звідки дідусь знав стільки про ці рослини?

- як називають такі рослини?

_ чи багато нової інформації ви для себе почерпнули із цього твору?

У науково-художньому творі пізнавальна інформація розкривається за допомогою сюжету, характеристики (опису) образів, подій, явищ.

VI. Закріплення знань, умінь і навичок.

1. Гра «впізнай рослину»

* Я лікую кашель, з мене п’ють сік, коли болить горло, маю червоні і гіркі ягідки.

* Мій корінчик заспокоює нервову систему, якщо пити з нього настій.

* Я лікую від сотні різних хвороб.

* Я зупиняю кровотечу, якщо мене прикласти до ранки.

* Я також зупиняю кровотечу, але якщо пити з мене узвар. А ще я кусають, якщо мене брати в руки.

*Я смачна ягода, з мене варять варення, п’ють ароматний чай.

* Я виганяю навіть камінці із жовчного міхура та з печінки, хоча сама маленька, жовтенька. З мене ще варять смачнюче варення та мед.

- Підведемо підсумок: чому хлопчик не знав, що робити?

Продовжіть вислів: Для того щоб усе знати, треба….

VII. Домашнє завдання.

Читати текст. Дізнатись більше про одну із лікарських рослин.

П'ЯТНИЦЯ-24.04.2020

Тема: О. Копиленко «Найвеселіший місяць»

I. Мовленнєва розминка

1. Вправи для розвитку артикуляції

«Цокання» язиком у ротовій порожнині.

Набравши повітря, якнайдовше вимовляти слово ні з поступовим видихом (тричі).

«Маятник» — ротик відкритий в усмішці, язик рухається від лівої щоки до правої (десять разів).

Вітерець у лісі — ш-ш-ш.

Повзе вуж у траві — с-с-с.

Прилетів жук — ж-ж-ж.

Заспівав комарик — з-з-з.

Пролетів птах — шух-шух-шух.

Запихкав їжачок — пих-пих-пих.

Дзюркоче вода у струмочку — дз-дз-дз.

Забриніла бджілка — дж-дж-дж.

2. Робота над скоромовкою

Павло і Пилипко

Поливали липки.

Виросли липки

У Павла і Пилипка.

ІІ. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу.

1.Опрацювання оповідання Олександра Копиленка «Найвеселіший місяць»

1. Назвіть весняні місяці.

2. Як ви вважаєте, який з них найвеселіший?

Що думає з цього приводу Олександр Копиленко, ми дізнаємося з його

оповідання.

2.Самостійне мовчазне читання оповідання учнями

Прислухайтесь до пташиного хору в лісах, парках, садках. На різні голоси славлять весну дрозди, коноплянки, вівчарики, щиглики та інше голосисте птаство. А он здалеку озвалася іволга. Десь гучно закувала зозуля.

Та найгучніший голос у соловейка. Серед свіжого листя кущів затаївся цей невтомний співак, і чути його чистий голос далеко-далеко…

Навіть он в озері завзято змагаються в своїх співах жаби.

Буйно піднімаються хліба, трави, а над ними, мов чорні стріли, шугають ластівки. Здається, що вони ніколи й не відпочивають.

А ось при дорозі сховалася в траві кульбабка. Голівка її в біленькій прозорій шапочці. Зірвеш обережно цю шапочку, подмеш на неї — і поніс вітерець малесенькі пухнасті парашутики. А під кожним парашутиком насіннячко висить. Там, де сяде парашутик,— нова кульбабка виросте.

Насувається здалеку темна хмара.

Загуркотівперший, весняний, травневий грім. Мабуть, дощ буде! Треба кудись ховатись!

3.Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання

— У кого найгучніший, чистий голос? Прочитайте.

— Знайдіть абзац, у якому описано кульбабу.

— Які порівняння використав письменник?

— Чому, на думку автора, травень — найвеселіший місяць? Обґрунтуйте свою відповідь, звертаючись до тексту.

4. Гра «Розвідники»

— Скільки абзаців у тексті?

— Який абзац найкоротший? Скільки в ньому речень?

— Який абзац найдовший? Скільки в ньому речень?

— Знайдіть абзац, у якому два речення.

— Прочитайте окличні речення.

5.Гра «Упізнай предмет за ознакою»

Найвеселіший………….;

Найгучніший …………;

невтомний ……………..;

біла, прозора ………….;

малесенькі, пухнасті…………;

темна………….;

весняний, травневий ………...

ІІІ. Домашнє завдання

Які твори Олександра Копиленка ви вже читали? Про що вони? Підготуйтеся про це розповісти.

СЕРЕДА- 22.04.2020

Тема:“Весна іде – красу несе”

І. Мовна розминка. Мозковий штурм

1.Гра «Фотооко»

Швидко прочитай слова (віконце, заглядає, у наше, Весняне, сонце)

Склади речення.

Промовте речення з логічним наголосом на кожному слові по порядку.

Назви в реченні слово, у якому звуків більше, ніж букв

Який художній прийом використано в реченні?

2.Однакові літери займають ті ж місця, що й однакові фігури. Якому слову відповідає нижній малюнок? Поясніть правопис слова.

3) Гра «Асоціації»

Доберіть асоціації до слова весна

– З якими творами про весну ви познайомилися вдома самостійно?

Бажано називати і автора твору.

· Яке оповідання вам сподобалося?

· Діти, зверніть увагу на книги, які стоять перед вами. Які ще книги про весну

Які з прочитаних творів вчать охороняти та захищати природу? («Шпаки», «Калина», «Берізка», «Лісові їдальні»)

Вузлик напам’ять:

– Діти, завдати болю природі – то не хитра справа.

– Прочитайте і скажіть, як ви розумієте рядки з твору словацького поета Павла Гнездослава?

Я зірвав квітку – і вона зів’яла.

Я зловив метелика – і він

помер у мене на долоні.

І тоді я зрозумів, що доторкнутися

до краси можна лише серцем.

ІІ. Робота над темою уроку

1.Робота над віршем Н. Забіли «Весна» (с. 110-111 «Позакласне читання»).

Сьогодні ми познайомимося ще з одним твором про весну. Це вірш Наталі Забіли «Весна». Коли будете слухати, намалюйте в уяві картини почутого. Що ви уявили під час читання?

2.Словникова робота.

Лани – поля

Перелоги – ділянки землі, які не обробляли більше року і не вирощували на них сільськогосподарські рослини.

Паростки – молоді пагони, ростки рослин

Правиця

Лівиця

Сережки

Котики

Линуть – плавно, легко рухаються

За допомогою словникової скриньки дай тлумачення словам перелоги, паростки. Прочитай в книзі тлумачення слів правиця, лівиця. Назви багатозначні слова.

Сережки – це зібрані дрібні квіти берези.

Під час цвітіння вони виділяють багато пилку, який розноситься вітром. Бджоли, що прокинулись від зимового сну також полюбляють відвідувати берези. Адже з їхніх бруньок вони беруть речовини для бджолиного клею – прополісу.

Котики – квіти верби. Освячені на вербну неділю котики верби мають цілющі властивості, особливо від хвороб горла.

3.Доберіть синоніми до слів лани, линуть.

4.Робота над змістом і вибіркове читання вірша.

· Які ознаки весни є у цьому вірші?

· Які художні прийоми використав автор у вірші?

· Який настрій переважає у вірші?

· Який темп та інтонацію потрібно обрати, щоб передати цей настрій?

· Прочитайте окличні речення з відповідною інтонацією.

· Знайдіть рими до слів

Що таке рима?

Землі – малі,

правицю – травицю,

вгору – простору,

квіти – віти.

5. Робота над анаграмою

У вірші згадуються пташки. Прочитай анаграму на с. 111 і скажи, яка пташка на своїх крилах весну приносить.

Є така народна прикмета: «Прилетіла ластівка – прийшла справжня весна».

(Виразне читання напам’ять поезії В.Сосюри «Люблю весну»)

Люблю весну, та хто її не любить,
Коли життя цвіте, як пишний сад.
І, мов у сні, шепочуть листя губи,
І квіти шлють солодкий аромат.
Люблю весну, коли плюскочуть ріки,
Коли рида од щастя соловей
І заглядає сонце під повіки
У тишині задуманих алей…
Люблю, коли блукає місяць в травах,
Хатини білить променем своїм
І п’є тепло ночей ласкавих,
А на лугах пливе туманів дим…
Весна вдягла у зелень віти в дуба,
уже курличуть в небі журавлі.
Люблю весну, та хто її не любить
на цій чудесній, радісній землі!

6.Відгадайте загадку

Тільки дощик прошумів
За лужком, за лісом,
Хтось у небі рушничок
Вишитий повісив.
Хто вгадає з діточок,
Що воно за рушничок?

7.Склади вірш про веселку, вставивши в текст слова для довідок.

Виразно прочитай його.

Веселкова лічилка

В лузі дощик із квіток
кольоровий сплів _______

У долину, аж до річки,
простяглись барвисті ___________
Ось червона, перша стрічка, —
колір стиглої ___________.
Друга — наче ____________,
що оранжеві в них спинки.
Третя — жовта, наче сонце
зазирає у ____________.
А четверта — то зелена,
як листок берізки, ___________.
П’ять — блакитна, барвінкова,
наче квіточка _________________.
Шоста — синя, як ті __________,
що дощі вмивали й зливи.
Сьома — вкрили ліс та балки
фіолетові ________________.
Із семи стрічок веселих
утворилася ______________,
і щоб знати кольори,
їх ти ще раз _____________.

Довідка: вінок, сунички, віконце, фіалки, клена, святкова, веселка, сливи, повтори, стрічки, мандаринки.

ІІІ. Узагальнення та систематизація навчальних досягнень дітей

Завдання-інструкція

1. Прочитай речення.

2. Пронумеруй порядок речень так, щоб вийшов текст.

3. Прочитай текст виразно ланцюжком.

Має багато назв: дуга, туга, смок, веселуха, коромисло, райдуга.
Відоме повір’я, що райдуга своїм краєм вказує скарби на землі.
Веселка – небесне явище.
Вона вважається ознакою доброзичливого ставлення богів, дорогою янголів на землю.
Зоветься «веселка» від того, що в час її появи небо роз’яснюється від хмар, робиться веселим.Весна іде! Красу несе! З весною вас! Хай принесе вона не лише красу, а й радість, щастя, любов та надію в кожну вашу домівку. Хай додасть вам енергії сонця, рідної землі, чистої води та вільного вітру.

ВІВТОРОК -21.04.2020

Тема: О. Копиленко «Весна іде».

I Актуалізація опорних знань. Хвилинка розчитування.

1. Вправи для очей(вліво, вправо, вгору, вниз)..

2. Гра «Звуки природи» ( вдих - видих).

Дайте відповіді на запитання:

1. Яку казку називають літературною?

2. Які знаєте види казок?

3. Назвіть жанри творів?

4. Яка відмінність літературної казки і народної?

5. Хто такий байкар?

6. Чим відрізняється оповідання від вірша?

II. Опрацювання нового матеріалу.

1.Технологія «Асоціативний кущ».

Що виникає у вашій уяві, коли ви чуєте слово весна?

краса

тепло гнізда

пташки Весна струмки

любов сонце

підтримка

Отже сьогодні ми прочитаємо оповідання О. Копиленка «Весна іде».

Народився Олександр Копиленко у Константинограді Полтавської губернії, тепер це м. Красноград Харківської області в сім’ї залізничника. Хлопчик з дитинства дуже любить природу. Був надто спостережливим. У 1920 році О. Копиленко закінчив Красноградську учительську семінарію, а потім навчався на природничому відділенні Харківського інституту народної освіти. Зайнявся літературною діяльністю, на все життя зберіг любов до природи. Для дорослих - «Дуже добре» та «Десятикласники».

2.Словникова робота.

Мружиш черевце

бавиться незабаром

таловини чепуриться

доторкається з’являються

(читання повільно, потім на одному диханні, пояснення незрозумілих слів).

3.Робота над оповіданням. Читання комбінованим способом.

Ще зовсім недавно важко було сонечку пробитися промінням крізь хмари. Вони волохаті, неначе брудні, нависають над землею, а ми поглядаємо на небо, питаємо:

— Коли ж ти, сонечко любе, розтопиш весь сніг і сріблясті ручайки полинуть у річки, в яри?

Та ось повертаєшся з школи і мружиш очі від яскравого світла. Сонце вже бавиться. Ще не припікає як слід, а тільки лагідно доторкається до обличчя.

Це ж березень місяць прийшов — перший місяць весни! А чи ж розвісили ви шпаківні? Десь уже мчать до нас з далеких країв заклопотані, веселі шпаки. їм треба хатину, щоб вивести своїх діток. Спочатку з'являться самці, а через кілька днів і їхні подруги — самички. Так само прилітають по черзі й жайворонки та зяблики. Теж наші перші весняні гості.

Жайворонки поселяються на ланах, на таловинах. Зяблики в лісах, гайках, парках, садах. Незабаром ми почуємо їхні гучні, веселі, весняні пісні. А які чисті голоси в пташок!

На ще вогких пагорках, на схилах, зацвіли наші перші весняні квіти — мати-й-мачуха. В неї квітки яскраво-жовті, ніби краплини вранішнього сонця. З-під торішнього листя соромливо виставить свою фіолетову квітку волохатий сон. Щоб не боятися нічного холоду, сон надів на себе цю пухнасту шубу.

Погляньте, муха вже гріється на сонечку, ще млява, неповоротка, але вже пряде лапками, гладить ними себе по черевцю. Це вона чепуриться.

А по-справжньому сонце почне оживляти все після 21 березня, коли день дорівнює ночі. А далі дні почнуть збільшуватись, а ночі коротшати... Йде справжня весна, щоб враз перемогти зиму.

Гра «Доведи, що…»

1. Доведіть, що дія відбувається навесні?

2. Відповідь обгрунтуйте.

Читання за абзацами. Гра «Квітка» (аналогічно за абзацами).

Робота над змістом оповідання

-Про кого ще розповідається у оповіданні крім птахів?.

- Доберіть синоніми до слова

бавиться - …. ,

заклопотані - ……,

чепуриться –.

Визначення головної думки оповідання.

4.Аналіз. Вибіркове читання

Якими описуються хмари?

Як заселяють шпаки свої шпаківні? Хто селиться з них першим – самці чи самички? Чому?

Де заселяються жайворонки?

А - зяблики?

Зачитайте опис мухи? Як зрозуміли слово черевце?

З чого бачимо, що весна перемогла зиму?

ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу.

1.Вироблення навичок виразного читання.

Гра «Кубик»( учні читають на гранях слова і складають продовження запитання або дають відповіді). «Чому ?», «Назви…», «Запропонуй…», «Придумай…», «Поясни…», «Поділись…».

2. Вправа «Зачитай»

Знайди речення, яке починається словами

«Та ось…»

« Десь уже мчать…»

«Погляньте, муха…»

«Так само…»

3.Аналіз слова ВЕСНА за першими літерами.

4.Складіть розповідь за поданими словами.

Весна. Небо. Ставки. Дерева. Прилетіли. Оживають.

- Що було б якби не було б весни?

5. Складання сенкану.

1.Весна

2.Тепла, ніжна

3.Прийшла, ……..

4.Весна – найніжніша пора року.

5.Життя.

ІV.Домашнє завдання.

Переказ оповідання. Продовжити оповідання.

П'ЯТНИЦЯ 17.04.2020

Тема: Підсумковий урок за розділом «Світ дитинства у поезії і прозі»

1.Мовленнєва розминка

1. Робота над скоромовкою

Вранці весело вівсянка

Вишивала вишиванку:

Вліво голка, стібок вправо —

Візерунки оживали.

Вправно, вміло вишивала,

Веселково вийшло, вдало!

Всім на втіху, до вподоби

Великодня ця оздоба.

2. Гра «Утвори слово»

Переставте склади так, щоб утворилося слово. З кожної групи

спробуйте вилучити «зайве» слово.

шин-ка-ма во-нок-жай-ро ле-кро-ня

чик-м’я ра-жу-вель ка-со-ба

ки-шаш сич-ли-ка ко-ва-ро

чик-зай ля-зу-зо по-ся-ро

та-зе-га ка-тів-лас лян-ки-ва

жа-ме-вед ро-бець-го ку-ця-ни

Сьогодні підіб’ємо підсумок роботи за розділом «Світ дитинства у поезії і прозі», перевіримо набуті знання.

3.Тестування. Гра «Чи уважний ти читач?»

1. Хто з цих хлопчиків намалював коня?

а) Віталик;

б) Петрик;

в) Михайлик.

2. Як звали одного з персонажів оповідання «Наше відкриття»?

а) Митько;

б) Максимко;

в) Юрко.

3. Кого визнали кращим рибалкою табору?

а) Мишка;

б) Митька;

в) Славка.

4. Герої оповідання В. Сухомлинського «Красиві слова і красиве діло» ховалися в хатинці:

а) від дощу;

б) від морозу;

в) від завірюхи.

4. Гра «Утвори групу». Згрупуйте твори за жанром. Розташуйте слова у

два стовпчики.

Дмитро Павличко «Мрія»

Олег Буцень «Наше відкриття»

Василь Сухомлинський «Кінь утік»

Степан Жупанин «Сім вітрів»

Леся Українка «Мамо, іде вже зима»

Ярослав Стельмах «Ловись, рибко!»

Вірші Оповідання

5. Гра «Утвори пару». З’єднайте назву твору з його автором.

«Мрія» Олег Буцень

«Ловись, рибко!» Дмитро Павличко

«Біля тихого Дунаю» Ярослав Стельмах

«Наше відкриття» Анатолій Качан

6. Гра «Чиї це слова?» Пригадайте персонажа, назвіть твір і його автора.

- Капуста ти головата! Де ж ти знайдеш мурашиного перекладача?

-Сьогодні, після вечері, але до відбою, ми підемо на річку, виберемо на березі зручненьке місце, з якого завтра ловитимемо, і кинемо у воду приманку.

- «Як тобі не соромно, Кудлай, Гавкати на вітер, на курай».

- Та він ногу поламав. І побіг додому!

СЕРЕДА 15.04.2020

Тема: Контрольна робота №5. Аудіювання.

1. Прочитайте уважно текст декілька разів

ГРУШІ — ДВІ І ОДНА

Якось ми з Оксаною сиділи на лаві у сквері. Повз нас стежкоюпройшла бабуся. В одній руці вона несла кошик з грушами, другоюспиралася на сукувату палицю.

Спіткнулася бабуся і мало не впала. А кошик не втримала, випустила з рук, і груші розсипалися.

— От лихо! — скрушно зітхнувши, мовила бабуся й заходиласязбирати груші.

Тільки їй, старенькій, дуже важко було нахилятися.Та вона ще й не добачала: мацає, мацає рукою навколо себе, ажпоки знайде якусь грушу.

Я підійшов до бабусі і почав показувати, де вони лежать.

— Ось… ось… — тикав пальцем.

А коли бабуся мацала не там, куди показував, то аж сердився:

—Та не там! Ось тут!

До нас підбігла Оксана.Але вона не стала підказувати.Присіла, швиденько зібрала груші у фартушок і висипала в кошик.

— Всі? — спитала бабуся.

— Всі! — дружно відповіли ми.

— Спасибі, дітки, що допомогли,— подякувала вона і простягнула нам груші.

— Це тобі, дівчинко,— бабуся дала Оксані дві здоровенні з рум’яними боками груші

—А це тобі хлопчику…

У руці у мене опинилася одна груша, також велика й рум’яна. Бабуся ще раз подякувала, попрощалася й пішла далі.

Ми раді були. Одразу ж побігли додому розповісти мамі, як допомогли старенькій і які гарні груші вона дала нам. Мама теж раділа,що в неї такі виховані та чемні діти.

— Молодці, молодці! — хвалила. А потім помітила, що в Оксани дві груші, а в мене одна.

Вона з подивом дивилася на мене.

— Ти вже встиг з’їсти другу?

— Ні, не їв,— відповів я.— Бабуся дала Оксані дві, а мені тількиодну.

— Чого ж це? — не зрозуміла мама.

— Не знаю… Може, тому, що Оксана дівчина, або тому, щомала?

Я здвигнув плечима.

— Та ні, тут щось не те,— не погодилась мама.— Ану розкажіть докладніше, як ви допомагали бабусі.

І ми розповіли.

— От тепер мені зрозуміло, чому вона тобі, Ромо, тільки однугрушу дала,— сказала мама,— а могла б зовсім не дати.

— Чому? — зніяковів я.

— А ти сам добре поміркуй,— відповіла мама.

Б. Комар

1. Назвіть головних дійових осіб оповідання.

а) Рома, бабуся;

б) Рома, Оксана, бабуся, мама;

в) Бабуся, Рома, Оксана.

2. Що сталося з бабусею?

а) Вона впала й не могла піднятися;

б) вона розсипала груші;

в) вона не могла нести важкий кошик.

3. Я к допоміг бабусі Рома?

а) Він показав, де лежать розсипані груші;

б) він зібрав груші і поклав у бабусин кошик;

в) він узяв кошик і поніс.

4. Я к допомогла бабусі Оксана?

а) Сказала, скільки груш ще не зібрано;

б) швиденько зібрала груші у фартушок і висипала в кошик;

в) покликала на допомогу брата.

5. Яка головна думка тексту?

_______________________________________________________________________

6. Чим відрізнялася допомога Ромі від допомоги Оксани?

_______________________________________________________________________ _______________________________________________________________________

7. З’єднай правильно. Відповіді впиши в таблицю нижче.

1	—Та не там! Ось тут!	а	Мама
2	— От лихо! —	б	Рома
3	— Ти вже встиг з’їсти другу?	в	Бабуся

8. «— От тепер мені зрозуміло, чому вона тобі, Ромо, тільки однугрушу дала,— сказала мама,— а могла б зовсім не дати.» Чому мама так сказала?

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________ ___________________________________________________________________

___________________________________________________________________

____________________________________________________________________

ВІВТОРОК 14.04.2020

Тема: Любов Забашта «Дивосвіт, дивосвіт...»

I. Мовленнєва розминка

1. Робота над чистомовкою

Ла-ла-ла — Алла дівчинка мала.

Ли-ли-ли — в гості ми до неї йшли.

Ло-ло-ло — в Алли тісто підійшло.

Ла-ла-ла — пирогів вона спекла.

Ллє-ллє-ллє — чаю Аллочка наллє.

Лі-лі-лі — ось лимони на столі.

Лю-лю-лю — дуже кисле не люблю.

2. Робота над скоромовкою

— Прочитайте скоромовку мовчки; повільно; весело, з почуттям гумору; в швидкому темпі, ніби ви біжите до автобуса, а автобус поїхав; виділіть голосом дієслова.

Сумно солов’ю у лісі,

Він сидить у нас на стрісі.

Так він солодко співає —

Весну й сонце прославляє!

3. «Чи знаєш ти прислів’я про солов’я?»

— З’єднайте частини прислів’їв.

У кожного солов’я та його пісні удаленькі.

Не потрібна солов’ю золота клітка, зозулі.

Не прилетів соловей, як нап’ється води з березового листя.

Прирівняв солов’я до горобець співак.

При соловію і краща йому зеленая вітка.

Соловей співає, нехай же іволга за нього править.

Соловей тоді починає співати, пісня своя.

Хоч соловейко маленький, поки голос має.

II. Новий матеріал

Продовжимо ознайомлення з творами про солов’я, про неповторний світ, що нас оточує, про дива в природі.

Годі й уявити собі травень без солов’я, його краси! І ночі ті наші весняні тихозорі утратили би весь свій чар, коли б світло їх тишини, скупаної в блідім сяєві місяця, не мережили дзвінкі тони солов’їної пісні. Та, мабуть, весна заключила вічнотривалий договір з маленьким артистом, бо ледве завітає вона до нас, ледве наповніть новим життям в пробуджену природу, а ось уже і соловей почав свою пісеньку. Соловей заслуговує на сердечну опіку людей і як артист-співак, і як корисний птах, бо нищить шкідливих комах. Як непомічено прибув соловей до нас, так і тихцем одного літнього вечора покинув. В останні дні серпня пускається в подорож, летить самітно звичайно смерком, відпочиваючи часто, поки аж залине під погідне небо африканського підсоння.

1. Опрацювання вірша Любові Забашти «Дивосвіт, дивосвіт...»

ДИВОСВІТ, ДИВОСВІТ…

Дивосвіт, дивосвіт...

Хто придумав оцей світ?

Землю красну отаку

у зеленому вінку?

Всі ці квіти, і ліси,

і пташині голоси?

Ліс, і річка, і поля —

це ж усе моя земля!

— Які почуття передає поетеса у вірші?

— Передайте їх, читаючи вірш.

2. Виразне читання вірша.

— Які речення за метою висловлювання переважають у цьому вірші?

— Де слід зробити найдовшу паузу?

III. Домашнє завдання

Виразно читати вірш.

ПОНЕДІЛОК 13.04.2020

Тема: Б. Комар «Як співає соловейко».

І. Мовленнєва розминка

1. Гра «Хто більше?»

-Назвіть назвіть птахів, що починаються зі звуком (с)?

2. Робота над скоромовкою

Сумно солов’ю у лісі,

Він сидить у нас на стрісі.

Так він солодко співає —

Весну й сонце прославляє!

— Прочитайте скоромовку мовчки; повільно; весело; в швидкому темпі, ніби ви біжите до автобуса, а автобус поїхав; виділіть голосом дієслова.

ІІ. Актуалізація опорних знань

· А якими словами ми можемо назвати весну

· -Які асоціації, відчуття виникли у вас?

· -Що ви уявляєте при слові „Весна"?

· «Інтерактивні вправи»:

1. Побудова асоціативного куща

Побудова асоціативного куща

Без чого немає весни? зелен - цвіт

2.Слово вчителя

- Уявіть весну, коли квітнуть садки, і яскраво світить весняне сонечко. У цей час небо вражає нас своєю чистотою. Воно блакитне-блакитне, повітря прозоре, чисте, вологе... Згадайте: сонце, небо, ліси, птахи – все це природа.

Але ця книга Природи розкривається не всім, а тільки тим, хто може не тільки дивитись і слухати, а вміє бачити і чути, хто допитливо вглядається у світ кольорів і звуків. Природа наповнена красою. Треба тільки її побачити, почути і зрозуміти.

- А «Як співає соловейко?» за Борисом Комаром; дізнаємося про те, що можна побачити і почути весною; вчитися сприймати зміст твору, образність мови; розвивати образне мислення, творчу уяву.

ІІІ. Опрацювання твору « Як співає соловейко» за Борисом Комаром.

Сьогодні познайомимося ще з одним твором « Як співає соловейко» за Борисом Комаром. Ви уважно слухайте і потім скажете про кого цей текст? - Який це тип тексту?

- Що вказує на те, що це текст-опис

- Про кого цей текст?

1 . Повторне читання тексту учнями напівголосно.

Читання учнями тексту напівголосно, підготуватися до виразного читання вголос

2.Виразне читання тексту учнями вголос.

3. Аналіз змісту тексту з елементами вибіркового читання.

— Де сидів соловей?

- На кого він схожий? Як описано зовнішній вигляд солов’я?

— Як він змінюється під час співу? Прочитайте.

— Які порівняння вжито в тексті?

4. Переказування казки за опорними реченнями

- Де сидів соловейко

- На кого був схожий соловейко

- Які очі у соловейка

- Як змінювався зовнішній вигляд соловейка під час співу

5. Попрацюйте разом!

— Порівняйте зміст вірша «Співай, соловейку!» та опис пташки. Чим вони схожі і чим відрізняються?

Соловей – провісник Богині Весни: його спів (давньоруське щекот) завжди сприймається як щасливий Божий знак, а відсутність співу солов’я свідчить про передчуття біди. В Україні соловейко починає співати на початку травня, коли розцвітають сади. Про це в народі кажуть, що він починає співати, «як нап’ється води з березового листя».

П'ЯТНИЦЯ -10.04.2020

Тема: Марія Познанська «Як співає соловейко!»

1. Мовленнєва розминка

Робота над скоромовкою

Індики іволзі белькочуть:

— Індики до зерна охочі.

І борода індику личить,

Ідем — Іванка їсти кличе.

2. Читай виразно!

КОНИКИ

За городами у лузі

Славні коники живуть.

Добре нам уже відомі,

Хоч нікого не везуть.

— Це тварина?

— Ні!

— Це птаха?

— Ні!

Така собі комаха.

О. Палійчук

3. Склади прислів’я

· Травневий дощ….

· Травневий дощ …..

як із грибами борщ.

хліба на ноги піднімає.

4. Відгадайте загадку.

· — Тьох-тьох-тьох,

Тіву-тів... —

Лине радісно з гаїв.

То співаночка чия?

Голосного... .

У народних піснях, авторських творах є натхненні рядки, присвячені соловейку. Це улюблена пташка українців. Її спів — символ радості, милування, ніжності. Чи доводилося вам чути соловейка? Коли він співає?

4. Прочитай вірш Марії Познанської в голос.

СПІВАЙ, СОЛОВЕЙКУ!

Аж гнеться калина від співу дзвінкого!

Це хто там співає? Не видно нікого.

Погляньте пильніш у калину рясну:

ото соловейко стрічає весну.

Щебече, витьохкує, срібно сміється,

і де тільки сила у нього береться!

Такий же маленький, а як він співа,

немовби до нас вимовляє слова.

Співа соловейко про сонце й хмаринку,

про любу Вкраїну, що квітне в барвінку.

А нам не наслухатись гарних пісень —

в садок, під калину, приходим щодень.

І дуже ми вдячні маленькій пташині.

Хоча вона взимку жила на чужині,

та пісню принесла у рідний свій край.

Співай, соловейку, ще дужче співа

5. Опрацювання вірша Марії Познанської «Співай, соловейку!»

Виразне читання вірша в голос

— З яким почуттям поетеса пише про соловейка?

Словникова робота

Стрічає рясну щодень

витьохкує гарних взимку

сміється дзвінкого немовби

наслухатись маленький пильніш

Читання стовпчиків слів в голос, поставити наголос

— У якому стовпчику записані лише дієслова? іменники?

— Прочитайте слова зі знаком м’якшення.

— У якому слові буквосполучення позначає один звук?

6. Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання

— Як співає соловейко? Дайте відповідь словами з вірша.

— Про що він співає?

— У яких рядках поетеса передає почуття захоплення, здивування, вдячності співаку? Читаючи вголос, передайте ці почуття.

— За що ми вдячні соловейку? Про що його просимо?

7. Гра «Диктор телебачення»

Читати вірш, періодично відриваючи погляд від тексту, щоб подивитися на глядачів.

8. Гра «Знайди риму»

Дзвінкого — ......

Рясну — ....

Сміється — .....

Співа — ......

Хмаринку — ......

Пісень — .......

Пташині — .....

Кай — ......

9. Читання вірша мовчки

СЕРЕДА-08.04.2020

Тема: Микола Сингаївський

«На врожай»

1. Мовленнєва розминка

1. Робота над скоромовкою

Пішли рясні дощі.

Ловилися лящі,

А хлопці — мов хлющі,

Забули про плащі.

Та що їм ті дощі,

Коли такі лящі!

Хлющ — сильний дощ, злива.

Змокнути (стати), як хлющ — наскрізь, дуже сильно промокнути.

2. Робота над чистомовкою

Ила-ила-ила — хмара сонечко закрила.

Ім-ім-ім — прокотився грім.

Ощ-ощ-ощ — і полився дощ.

Щу-щу-щу — раді люди всі дощу.

Ай-ай-ай — буде гарний урожай.

3.Новий матеріал

— Відгадайте загадку.

Коли падаю я з неба,

Люди кажуть: «Так і треба.

Восени тоді, вважай,

Буде добрий урожай!»

— Про дощ можна сказати по-різному: великий, сильний, теплий, бажаний, добрий, дрібний, грибний, глухий, сліпий.

— А які ознаки дощу знаєте ви?

— Про дощ поети писали вірші.

ДОЩ

Дощ танцює гопака

І вщухать не хоче.

В нього спритність он яка!

Та ще й грім гуркоче,

Як ударний інструмент —

З музикою танці!

Зафіксуй оцей момент,

Бо не буде вранці.

Це ж буває не щодня

І не в кожну пору.

От вже й хмари навмання

Полетіли вгору.

Рештки вітер розігнав,

Хмари відступили.

Дощ своє відтанцював.

Сонце засвітило.

Н. Красоткіна

— Які образні вислови вживає поетеса в своєму вірші, змальовуючи дощ?

— Миколу Сингаївського теж не залишило байдужим це надзвичайне явище.

4. Прочитайте вірш.

НА ВРОЖАЙ

Зачастили дощі у зелений наш край.

І радіють усі: «На врожай! На врожай!»

А синиця в саду, мов співуча струна,

щиру пісню веде: «Це ж весна. Це ж весна».

Дід сміється у вус, ой, чудова пора:

— Все це,— каже дідусь, — для добра, для добра.

І веселка вгорі нас вітає здаля,

що вологу несе — на поля, на поля.

Ти у поле виходь, на дощі не зважай.

Кажуть люди у нас: «На врожай. На врожай».

5. Опрацювання вірша Миколи Сингаївського «На врожай»

Гра «Передбачення»

— Прочитайте заголовок. Який зв’язок між словами врожай і дощ?

Виразне читання віршав голос

— Який настрій викликав у вас цей вірш?

6. Словникова робота

Читання стовпчиків слів згори вниз і знизу вгору

Дощ край сад

вітає щиру пора

врожай здаля струна

співуча зачастили синиця

— Прочитайте всі дієслова, іменники, прикметники, поставити наголос над словами.

6. Вибіркове читання за питпннями

— У яку пору зачастили дощі?

— Які слова у вірші повторюються?

— Який настрій вони підкреслюють?

— Знайди спонукальне речення.

— До чого закликає нас поет?

7. Гра «Знайди риму»

Край — ...

Струна — ...

Пора — ...

Здаля — ...

Зважай — ...

8.Читання вірша учням мовчки

ВІВТОРОК -07.04.2020

Тема уроку: “ Добре жити з добрими людьми”.

1. Гра « Склади прислів’я»

Прочитати прислів'я, переставивши склади

диЛюна снакра не васломи, а бридоми миділа.

Як ви зрозуміли зміст прислів'я?

Сьогодні ми познайомимось із такими важливими цінностями, як добро та доброта. А також з’ясуємо, чому вони мають таке велике значення для нас, спробуємо зрозуміти, як дарувати добро іншим.

2. Вправа «Життєва позиція»

Охарактеризуйте людину з такою життєвою позицією .

*Життєва позиція*	*Характеристика людини*
Роби добро, воно добром до тебе повернеться.
Моя хата скраю – нічого не знаю.
Чини з іншими так, як хочеш, щоб чинили з тобою.
З вовками жити – по-вовчому вити.
Мені добре, коли іншому погано.

- Яку життєву позицію ви обираєте для себе?

3.Осмислення.

Вправа «Сонечко доброти».

Коли ми усміхнулись один одному і сказали: «Доброго дня!», то на краплинку сонця побільшало у світі, на краплинку щастя, на краплину радіснішим стало життя. Щодня, тільки на небі з’явиться ласкаве сонечко, доброта розсіває свої зерна – зерна добра в душах людей.

- Що ж таке доброта? Давайте всі разом створимо Сонечко доброти, яке буде в нашому класі світити всім і нагадувати про потребу робити добро.

Складання «Асоціативного рядка»:

– З чим можна порівняти добро? (Із сонечком)

– Скільки промінчиків у сонечка? (Дуже багато)

– Якщо добро схоже на сонечко, то промінчики – це компоненти добра.

Наприклад: доброта – це посмішка, ввічливі слова, допомога один одному, співчуття, співпереживання, лагідне слово, уміння просити пробачення, уміння не заздрити, уміння не видавати чужі таємниці тощо.

4.Гра „ Продовжте речення”.

Добро для мене -це …

Бути добрим – означає ….

Доброзичлива людина та, яка …..

Добрі слова, як різнокольорові кульки. Це завжди свято. Вони схожі на красу, на квіти, на сонечко. Це тепло і ласка. Це найкраща у світі музика, від якої стають спокійними і сильними.

Людина – творець добра. З давніх – давен гарні стосунки між людьми, підтримка, милосердя були основними у житті, про це свідчить і кількість прислів’їв про добро. Прочитайте деякі з них.

5.Гра «Збери прислів’я».

1.Добрі діла тихо ходять…..

2. Добре слово і залізні ворота …..

3. Хто людям добра бажає…..

4. З добрим дружись…..

5. Без доброго діла….

6. За добро……

- а злі, як дзвони дзвонять.

- а лихих стережись.

- той і собі має.

- добром і платять

- відкриває.

- немає доброго імені.

Яке прислів’я вам найбільше сподобалось, пояснить як ви його розумієте.

Прислів’я вчать бути добрими, чуйними, милосердними до людей, тварин, природи, на добро завжди треба відповідати добром. З цих прислів’їв ми бачимо, що добро завжди приносить радість усім людям, які вас оточують. Перший крок до доброти – це добре слово.

Кожній людині подобається, коли її люблять, вибачають, допомагають, ставляться добре. Але, на жаль, люди часто забувають дарувати любов, допомагати, вибачати і ведуть себе погано з іншими людьми.

6. Прочитайте казку М. А. Андріанова «Солодощі для серця».

У школі подруга пригостила Інну цукерками. Інна з’їла цукерки, а в кишені залишилися лише обгортки, які шаруділи. Прийшла мама забирати Інну зі школи, обняла свою доньку і почула якесь шарудіння.

- Що це в тебе шарудить, донечко?

- Та це я обгортки від цукерок забула викинути, мене сьогодні Тетянка пригостила.

- А для мене хоч одна цукерка залишилась? – поцікавилась мама.

- Ой, я знову забула тобі залишити, – відповіла Інна.

Наступного дня прийшла мама з магазину, а Інна вже в коридорі її зустрічає і в пакет заглядає, щоб подивитись, що ж солодкого для неї куплено. Заглянула Інна в пакет, а там хліб, молоко, а також обгортки від цукерок і печива.

- А де печиво і цукерки? – здивувалась Інна.

- Ой, донечко, зовсім забула тобі залишити, усе по дорозі додому з’їла.

Хотіла образитись Інна на маму, та раптом пригадала, що вчора в школі так само вчинила.

І зрозуміла вона дуже просту істину…

- Що зрозуміла Інна?

- Яке слово протилежне до слова добро за значенням?

Добро – …….

З добрим поживеш – добре й переймеш, а з лихим зійдешся – й свого позбудешся. Отож, пам’ятайте: з ким поведешся, того й наберешся, бо лихий добро псує. Тому вчіться творити добро і дружити з добрими людьми. Добро – це щастя для всіх людей.

7. Прочитайте легенду про добро і зло.

Жили на вулиці двоє сусідів. Одного разу один зробив другому зло. Ображений чоловік хотів відповісти помстою, але вирушив до мудреця за порадою. Що ж мудрець йому запропонував? Відповісти зловмиснику добром. Сусід послухався, а у відповідь знову отримав зло. Мудрець і тут порадив не шкодувати добра. Сусід ще раз послухався, віддячив добром. Але через деякий час у відповідь знову одержав зло. Сусід прийшов до мудреця і той йому знову порадив віддячити добром.

- Але я вже стомився віддячувати йому добром, - заперечив сусід.
- Якщо зловмисник не стомився від зла, то чому ж ти стомився від добра?- відповів йому мудрець.
Назвіть головну думку легенди? Який висновок можна зробити?

Зло, як відомо, довго не забувається і продовжує зло. Не давайте можливості злу перебороти добро. Щоб люди вас поважали, приязно ставились до вас, ніколи не забувайте і завжди дотримуйтеся золотого правила вихованості: «Стався до людей так, як би хотів, щоб люди ставилися до тебе».

8. Виразне читання вірша.

Бути добрим нелегко, а постійно творити добро важко. Треба менше говорити про добро, а постійно його робити.

Татова порада

Прибіг щодуху син додому, до тата голосно гука:

«А я провідав у лікарні свого товариша-дружка!

То ж правда, тату, я чутливий і маю серце золоте?»

Замисливсь тато на хвилину і так сказав йому на те:

«Коли тебе в тяжку годину, людина виручить з біди,

Про це добро, аж поки віку, ти, синку, пам’ятай завжди.

Коли ж людині щиросердно, ти зробиш сам добро колись,

Про це забудь, аж поки віку, мовчи й нікому не хвались».

ПОНЕДІЛОК-06.04.2020

ТЕМА: Травень квітами багатий. Микола Сингаївський «Вийшов травень з лісу»

1. Мовленнєва розминка

Прочитай, поміркуй. Вислови своє ставлення до прочитаного!

БДЖІЛКА

Чого це над квітками

Схилилась дітвора? —

Малим цікаво знати,

Як бджілка мед збира!

А бджілка все кружляє,

Неначе каже нам:

— Жу-жу, жу-жу, малята,

Я меду не віддам!

І забавляться з вами

Не маю я часу:

Солодку краплю меду

У вулик понесу!

Г. Бойко

2. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку

— Послухайте вірш Ф. Тютчева.

ТРАВЕНЬ

Люблю я час грози весною,

Коли травневий перший грім,

Немовби тішачися грою,

Гуркоче в небі голубім.

Луна співає голосисто,

От дощик бризнув, пил летить,

Краплин прозорчасте намисто

На сонці золотом горить.

Біжать потоки з гір суворих,

Пташиний не змовкає гам,

І в лісі гам, і шум у горах —

Усе підспівує громам...

Який місяць оспівує у своєму вірші відомий російський поет Ф. Тютчев?

3. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

Біографічна довідка

— Микола Федорович Сингаївський народився 12 листопада 1936 р., в родині хліборобів, на Поліссі у невеличкому селі Шатрище Коростенського району Житомирської області.

Навчаючись у Київському університеті, позаштатно працював у редакціях різних газет.

У 1958 р. побачила світ перша збірка для дітей «Жива криничка». Схвальним словом про неї відгукнувся Михайло Панасович Стельмах. Відтоді прийшло до читача понад сорок книжок — поетичних і прозових, з них — половина для дітей.

У 1968 році поетичні книги «З березнем по землі», «Архіпелаги» були відзначені премією імені О. Бойченка. За книги «Вогневиця» і «Поступ» Сингаївський удостоєний звання лауреата Республіканської комсомольської премії імені М. Островського.

Багато мелодій, написаних на вірші поета, стали «співучими» серед людей: «Чорнобривці», «Безсмертник», «Полісяночка», «В краю дитинства», «Сонце в долонях», «Розляглося наше поле» та інші. Одна зі збірок має назву «Я родом із пісні» — свідчення любові автора до цього жанру.

4. Опрацювання вірша Миколи Сингаївського «Вийшов травень з лісу»

Вийшов травень з лісу

лугові вклонився,

від дощу і сонця

луг зазеленівся.

Вийшов травень з гаю,

нивам усміхнувся,

потім на стежині,

мов хлопча, роззувся.

А до нього трави

\у полях прослались,

А до нього з гаю

Птиці озивались.

а за ним у лузі

зацвітали квіти.

Травень вчився босим

По землі ходити.

Самостійне читання вірша в голос. В образі кого поет змальовує травень?

5) Словникова робота

Луг вчився

дощу роззувся

птиці озивались

хлопча прослались

— Прочитайте кожний стовпчик двічі і поставте наголоси: згори вниз і навпаки.

— У якому стовпчику подано лише дієслова?

— У якому слові є буква, що позначає два звуки?

6) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.

— Яким постає травень за рядками вірша?

— Скажи словами вірша, як змінювалися луг, ниви, трави, квіти, зустрічаючи травень?

— Які нові ознаки травня відкриває поет?

7) Гра «Знайди риму».

Вклонився — ... . Усміхнувся — ... .

Прослались — ... . Квіти — ... .

8) Гра «Диктор телебачення».

Читати вірш, періодично відриваючи погляд від тексту, щоб подивитися на глядачів.

9) Гра «Доповни рядки».

Травень вклонився...

Травень усміхнувся...

Травень учився...

Пошук